Загальне про книгу

Книга Юдити є синтезом віри вибраного народу, що Бог Ізраїля є Тим, хто піклується про Cвій Божий народ, особливо в часи випробувань (див. Юдт. 13:17; Вих. 3:7-14; тощо). Для визволення Cвого народу Господь використовує звичайних людей (пор. Вих. 4:10; Іс. 6:5; тощо), таких, як вдова Юдита, щоби підтвердити, що «Боже немічне сильніше воно від людей» (1Кор. 1:25). Господь звільнить Ізраїля «рукою» беззахисної жінки (Юдт. 8:33) від чоловіка, який стверджує: «я сказав і зроблю це моєю рукою» (2:12). Насправді, це єдина второканонічна книга, що розповідає про жінку, яка сама, без допомоги інших, звершує геройський вчинок. Для цього є підстави, бо Юдиту (власне, її ім’я означає «юдейка») називають Давидом жіночої статі. Образи Юдити і Давида та їхні подвиги мають багато спільних рис, як це показано нижче в таблиці.

Юдита Давид (1 Сам. 17)
2:4 Олоферн – головний вождь вавилонян. 17:4 Ґоліят – передовий борець філістимлян.
8:4 Юдита – вдова. 17:14 Давид – наймолодший юнак.
8:7 Юдита прегарна з виду і обличчям дуже вродлива. 17:42 Давид русявий і гарний з виду.
8:9-24 Юдита звертається до Озії та до інших людей, заохочуючи їх показати себе гідно. 17:32 Давид закликає Саула не падати духом.
9:14 Юдита звертається з молитвою до Бога. 17:45 Давид іде на бій в ім’я Господа.
9:7 Юдита проголошує, що Бог кладе кінець війнам; Господь – Qого ім’я. 17:45-47 Бог Давида дає перемогу. Це Бог, якому належить війна.
9:10 Бог розіб’є пиху ворогів рукою жінки. 17:46-47 Бог видасть ворога в руки Давида.
13:6-8 Шаблею самого Олоферна Юдита відтяла йому голову. 17:50-51 Мечем Ґоліята Давид відтинає його голову.
13:15 Юдита приносить голову Олоферна в місто Ветулію. 17:54 Давид приносить голову Ґоліята до Єрусалима.
15:1-7 Армія ворога порозбігалася, а ізраїльтяни розграбували асирійський табір. 17:52-53 Філістимляни метнулися тікати, а сини Ізраїля розграбували їхній табір.

 

Структура книги

Книга Юдити складається з двох частин, перша частина (гл. 1-7) описує військові приготування асирійців проти юдеїв, друга ж частина (гл. 8-16), важливіша, описує звільнення юдеїв «рукою» Юдити. Обидві частини укладені як дзеркальне відображення одна одної (хіазма). Перша частина розпочинається вступом, що розповідає про двох найбільших ворогів юдеїв, яких вони мали упродовж історії: Навуходоносора (1:1-16) та його головного вождя Олоферна (2:1-13). Решту епізодів першої частини можна поділити так:

  • а. 2:13-3:10: Олоферн розпочинає похід проти народів і ті покоряються здаються.
  • б. 4:1-15: Ізраїльтяни готуються до оборони.
  • в. 5:1-6:11: Олоферн розмовляє з Ахіором.
  • в.’ 6:12-21: Ахіор доповідає синам Ізраїля.
  • б.’ Олоферн готується до війни.
  • а.’ Олоферн виступає проти Ветулії і народ має намір здатися.

У другій частині, яка зосереджує нашу увагу на особі Юдити, використано подібний алгоритм.

  • а. 8:1-8: Історія Юдити.
  • б. 8:9-10: Юдита планує врятувати Ізраїль.
  • в. 10:9-10: Юдита полишає місто Ветулію.
  • г. 10:11-13: Юдита долає завойовує довіру Олоферна.
  • в.’ 13:10-11: Юдита повертається до Ветулії.
  • б.’ 13:12-16:20: Юдита знищує ворогів Ізраїля.
  • а.’ 16:21-25: Заключні вірші про Юдиту.

Сила хіазмів така велика, що перед очима читача постає історія, схожа не на статичну фотографію, а радше на фільм з напруженим сюжетом, адже події розгортаються настільки драматично. У першій хіазмі (2:13-7:32) звертання Олоферна до Ахіора (6:2-9), сповнене пихи і гордині, протиставлено простій правдивій розповіді Ахіора (6:17), яка переконує народ смиренно довіритися Богові (6:19). У другій хіазмі (8:1-16:25) увесь наратив зосереджує увагу читача на перемозі Юдити над Олоферном. Ця частина укладена в такий спосіб, що хіазми побудовані навколо центральної події (10:11-13:10а), де постійно наголошується і краса Юдити (10:14,19,23; 11:21,23; 12:16), і сила її рук (12:4; 13:4 [11:22]). Тож за допомогою такого майстерного упорядкування хіазмів автор підкреслює ключові елементи оповіді.

Попередній запис

Розділи 11-14 – Зцілення Товита, Рафаїл, Подячні молитви

11:1-18 – Зцілення Товита Багато тем Книги Товита повторено в останніх главах. Друге зцілення відбувається наприкінці подорожі. Ангел, «посланець», дає ... Читати далі

Наступний запис

Літературний жанр та історична правда

Це оповідання містить багато числових перебільшень (1:4,16; 2:5,15; 7:2,17), хронологічних, історичних та географічних неточностей. Так Навуходоносор змальований як цар асирійський ... Читати далі