Висновок

Аналіз, викладений вище, оприявнив характерні риси літературних блоків, які представляють документи, що мають різне походження та з’явилися зі специфічною метою. Праця редактора чи редакторів Книги Ездри та Книги Неемії полягала в об’єднанні їх в один блок, аби задокументувати історію відбудови Єрусалима і Храму. Проте спосіб виконання такої редакційної роботи звертає увагу на домінантні ідеї, якими керувалася редакційна група. Їх можна синтетично підсумувати так:

  1. Головну думку обох засадничих автобіографічних текстів, Ездр. 8:15-36 і Неем. 2:1-4:23; 6:1-7:3, формулюють слова: «Добра була Божа рука надо мною». Редактори усвідомлюють, що робота з відбудови була можливою винятково завдяки присутності Ягве на цьому історичному етапі та завдяки Його постійній допомозі при подоланні тисяч труднощів, які спіткали народ, особливо з огляду на спротив перської влади Самарії.
  2. Релігійне мислення характеризувала дуалістична схема, яка протиставляє людину божеству: відповіддю на людський гріх є милосердя Боже, так само як знищенню та розпорошенню народу через його гріхи відповідають відбудова та возз’єднання Ізраїля, що було насамперед діянням Бога.

Тексти, які є носіями цих концепцій, розміщено в стратегічно найбільш важливих місцях оповіді: Ездр. 9:1-15, перед відреченням від змішаних шлюбів; Неем. 1:1б-11, на початку відбудови мурів; Неем. 9:1-10:39, на закінчення читання Тори.

  1. В очах редактора чи редакторів особливе значення має культ: порівняно багато є текстів літургійних (Ездр. 3:1-13; Неем. 8:1-18; Неем. 9:1-10:40; Неем. 12:27-43), і їх уміщено на початку й наприкінці кожного етапу матеріяльної та соціяльної відбудови, немовби з бажанням перетворити історичні події на культ і надати їм глибокого значення. Події зображено як велику літургію, в якій діє Бог, а людина мусить виявити готовість виконувати Божу волю.

Культом не є, проте, лише літургійний обряд, а окреслює культ насамперед воля підпорядкування себе Торі, що її трактовано як єдиний спільний пункт, навколо якої Юда може відбудувати власну суспільну (див. проблему змішаних шлюбів) і релігійну ідентичність (див., напр., свято Кучок).

Маргінальним, але не обійденим увагою, є аспект суспільних проблем, зачеплений тільки в Неем. 5:1-19, у зв’язку з економічною нерівністю і зловживанням владою. Для редактора більше значення мають обов’язки щодо Храму, на який усі зобов’язані робити пожертви, щоби він міг виконувати свої релігійні функції (пор. Ездр. 1:6; 8:31-36; Неем. 10:33-35; 13:10-14).

З огляду на культурну приналежність і на зацікавлення авторів немає сумніву, що вони належать до кола храмового персоналу і вважають Храм необхідною структурою для суспільного та релігійного розвитку Юди.

У часи економічних і культурних інновацій на початку еліністичного періоду вони побоювалися, що разом із провідною роллю Храму ослабне чи навіть загине та культурна та релігійна специфіка, яка дозволила євреям сформувати власну ідентичність і відіграти свою історичну роль. Тому період відбудови вони показують народові як приклад і закликають відродити початковий запал, а також залишатися вірними Торі, що передбачало передовсім участь у храмових літургіях.

Зрозуміла річ, що хроністи зробили ідеологічний вибір, але то не був єдиний можливий вибір у тодішніх межах ізраїльської традиції.

Насправді, крім тієї офіційної релігії, що базувалася на Храмі та на звершуваному в ньому культі, паралельно розвивалась в Юді також релігійна практика, яку ми можемо назвати народною, яка знайшла свій вияв передовсім в апокаліптичній літературі та яка була особливо чутлива до проблем найбідніших соціяльних класів. Цей тип релігії не стільки надає великого значення старим зразкам і схиляє до вірности минулому, скільки пропонує звернути погляд на майбутнє, на царство Боже, яке повалить установлений суспільний лад і остаточно обітре сльози слабким та знедоленим.

Попередній запис

Розділи 12-13 – Посвята мурів, нові проблеми Неемії

Неем. 12:1-26 – Список репатрійованих священиків і левитів (адміністративні тексти) Так само складною є структура Неем. 12:1-26 – тексту, який ... Читати далі

Наступний запис

З чого почати

Книгу Товита найбільш корисно читати як оповідання. Насолода від читання буде ще більшою, якщо ставитися до тексту як до казки ... Читати далі