Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Після того як Юда полишає їх, Ісус продовжує докладно навчати апостолів. Ця глава доступно повторює вчення Ісуса, яке Він проголосив перед зібранням людей у першій частині Євангелія, в якому йшлося про єдність з Отцем Небесним і потребу повірити в Нього на основі Його діянь (вв. 9-11), закликав увірувати в Нього (вв. 1, 12) і дотримуватися …
Глава Ів. 13 – це вступ до Ісусової промови на Таємній Вечері, що продовжується аж до гл. 17. Ці останні п’ять глав передають останню та найщирішу бесіду Ісуса з учнями перед тим, як Він має їх залишити. Багато, якщо не всі, стилістичні особливості цього фрагмента, які описують Таємну Вечерю, притаманні стилю Івана, дають підстави стверджувати, …
Хто Моя мати й брати? Перепало найближчій родині Ісуса. Прийшли до Нього, бо повірили в те, що говорили про Нього люди, що «ніби Він несамовитий» (Мр. 3:21). Ішли, отже, щоб Його стримати. Вони, звісно, помилялися. Яка ж тоді наука випливає з цілої тієї історії? По-перше, звичайно, та, яку виголосив Ісус: «Ось мати Моя та браття …
Гл. 12 завершує ту частину, яку біблісти вважають «книгою знаків», і розпочинає «книгу слави». У цій главі також завершується діялог Ісуса з народом у судовому стилі до винесення остаточного судового вироку в гл. 18-19. Автор надалі зосереджується на вчинках учнів Ісуса (Марти, Марії, Лазаря, Юди), про що йшлося в гл. 11 і досягло в кульмінації …
Главу Ів. 11 вважають кульмінаційною, якщо говорити про знаки, які являє Ісус, проголошуючи Свою божественність, перш ніж подати останній знак – Свою прославу (страсті, смерть і воскресення). Ісус також уважав цей знак «більшим» за інші Свої діяння, бо Бог показав цей знак для того, щоб Його противники дивувались (5:20). Деякі біблісти припускають, що цей знак …
Але, хто богозневажить Духа Святого… Гріх від гріха відрізняється. От відомо, наприклад, що існує поділ на смертні й повсякденні гріхи. Сьогоднішнє Євангеліє виділяє гріх проти Святого Духа. Нас може охопити глибока тривога, коли почуємо: «Простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали. Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, …
Твердження Ісуса, що Він є добрим пастирем, набуває особливої сили на тлі подій, які розгортаються в гл. 9. На відміну від фарисеїв, Ісус із самого початку шукав зустрічі зі сліпонародженим чоловіком, а також після того, як його вигнали первосвященики, що вже продемонстрували свої корисливі наміри. Фрагменти Єз. 34; 36; Єр. 23; Пс. 23 є старозавітнім …
Суд над Ісусом продовжується оповіддю про сліпонародженого чоловіка. Цього разу Його випробовують in absentia саме ті, хто вірить у Нього, через чоловіка, який дійсно був сліпим від народження. Реакція цього чоловіка на запитання, поставлені після його одужання, протилежна до реакції розслабленого чоловіка в Ів. 5. Ця глава – конкретний доказ Ісусового твердження в 8:12 про …
Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього. Зростання популярности Ісуса не подобається єврейським провідникам, але аж ніяк не заважає цілим юрбам іти за Ним. Приходять люди з Юдеї, Галілеї, Ідумеї, Зайордання, а також із дуже далеких країв – з околиць Тира й Сидона. Найімовірніше, це були євреї, але можна припускати, що серед …
Ів. 8 продовжує ще більш відкриту дискусію з первосвящениками, розпочату в гл. 5. Наприкінці гл. 7 первосвященики розходяться по своїх домівках, приховуючи все зростаюче невдоволення тим, що їхні слуги не схопили Ісуса, так як вони їм наказували, і що Никодим збив їх із пантелику, закликавши дотримуватися Закону, судячи Ісуса. Ісус подався на Гору Оливну помолитися …