І нам може перепасти (Мр. 3:31-35)

Хто Моя мати й брати?

Перепало найближчій родині Ісуса. Прийшли до Нього, бо повірили в те, що говорили про Нього люди, що «ніби Він несамовитий» (Мр. 3:21). Ішли, отже, щоб Його стримати. Вони, звісно, помилялися. Яка ж тоді наука випливає з цілої тієї історії?

По-перше, звичайно, та, яку виголосив Ісус: «Ось мати Моя та браття Мої! Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати» (Мр. 3:34-35). По-друге, ця подія вчить нас простої істини – не слухати пліток, бо, слухаючи їх, можна добряче «погоріти».

Я, проте, хотів би звернути увагу на дещо інше. Найближчим родичам Ісуса довелося вислухати нотацію. Не допомогла кровна спорідненість, дружні, близькі стосунки. Те, що могло б не одну людину змусити зреагувати по-іншому, не вплинуло на поведінку Ісуса. Ісус указав на помилку, а тим, хто її припустився, вичитав нотацію. Те, що рідні Ісуса, почувши зауваження, дізналися, що думають неправильно, не означало, що більше не матимуть шансів виправитися, але це вже зовсім інша історія. Єдине, на чому хочу наголосити в діях Ісуса, – це відвага, з якою Він називав речі своїми іменами. Не можна поблажливо ставитися до поганих і неправильних дій людей, навіть, а може й особливо, якщо так поводять себе наші близькі. І ось ми вже вдома – дійшли до суті. Чи ми, вірні, особливо духовні особи, але також і світські, не почуваємося такою собі привілейованою «сімейкою» Господа Бога?

Чи не можна нас упіймати, принаймні в деякі моменти, на тому, що почуваємося вищими від інших, які «не є так близько, як ми»? І чи немає в нас нездорової фамільярности щодо Господа Бога, Який стає «братаном», друзякою, якому можна вилізти на голову?

І тоді цінною була б твереза думка про те, що ані горде звання «вірний», ані те, що нас колись охрестили, ані те, що регулярно даємо пожертви на храм нічого не означає порівняно з основним запитанням: чи «тут і тепер» виконуємо волю Господа Бога? Виконання Божої волі не «там і колись», а «тут і тепер» чинить нас братом і сестрою, і матір’ю Ісуса.

Попередній запис

Що таке гріх проти Святого Духа? (Мр. 3:22-30)

Але, хто богозневажить Духа Святого... Гріх від гріха відрізняється. От відомо, наприклад, що існує поділ на смертні й повсякденні гріхи. ... Читати далі

Наступний запис

А хто такий «Я є»? (Мр. 4:1-20)

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. Сьогоднішнє Євангеліє довге – притча про сіяча. ... Читати далі