2-а книга Самуїлова. День четвертий

Видатна особливість (Розділи 16-20)

У своїй книзі «Остання ніч світу: і інші есе» К.С. Льюїс пише:

«Коли ми допомагаємо собаці вибратися з капкана, витягуємо скалку з пальця дитини, учимо хлопчика плавати або рятуємо того, хто не уміє; допомагаємо переляканому початківцю пройти складний етап на шляху до гірської вершини, то єдиною суттєвою перешкодою може бути їх недовіра… Ми просимо їх вірити, бо те, що зараз болюче, полегшить їх біль, і те, що здається небезпечним, є їх єдиною безпекою. Ми просимо їх погодитися з тим, що здається неможливим: що просунути лапу глибше в капкан – це спосіб вибратися з нього; що спричиняючи ще більший біль пальцю, можна зупинити цей біль; що вода, яка проникає усюди, чинить опір і підтримуватиме тіло; що підійнятися вище, досягти більш відкритого уступу необхідно для того, щоб не впасти. Щоб підтвердити усе це дивне знання, ми можемо покластися тільки на те, що ті, кому ми намагаємося допомогти, довіряють нам. Іноді, через їх невіру, ми не можемо здійснити могутніх справ. Але якщо ми здобули перемогу, то це тому, що в них була віра в нас, незважаючи на видимі протилежні обставини. Ніхто не докоряє нам за вимогу такої віри. Ніхто не докоряє їм за появу цієї віри. Після усього цього ніхто не каже, що наскільки безглуздим був цей собака, або дитина, або хлопчик, бо вони довіряли нам… Нині прийняття християнських тверджень – це вірити тому, що ми для Бога завжди є тими, ким ці собака, дитина, людина, що купається, або скелелаз є для нас, навіть набагато більше».

Якщо хтось колись почував себе, як «цей собака, дитина, людина, що купається, або скелелаз», то це був Давид. Знову і знову упродовж свого життя він відчував себе в пастці, переживав біль, гадав, що він тоне, або не знав, що робити далі. Але, коли він подивився назад на усе це, то зрозумів, як добре оберігалася його віра – не через його спроби, але через силу Того, Хто заслуговує довіри, і на Кого він поклав свою віру.

Розділ 22 описує Давида, який прославляє Бога, на Якого він поклав свою надію навіть у ситуаціях, коли йшлося про життя і смерть.

Завершальна картина показує нам величного і вірного Бога. У той час, коли ви роздумуєте над цим розділом, попросіть Бога показати вам те, що вам треба побачити сьогодні стосовно Нього і себе.

Попередній запис

2-а книга Самуїлова. День третій

Головна дійова особа (Розділи 11-15) Деякі люди встановлюють стандарти. У своєму житті, роботі і служінні вони піднімають планку відносно того, ... Читати далі

Наступний запис

2-а книга Самуїлова. День п’ятий

Вічний принцип (Розділи 21-24) У своїй книзі «Життєво-визначальні моменти» Джеймс Емері Вайт пише: «Одним з найбільш чесних висловлювань, які я ... Читати далі