Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Притча про багатого марнотратника і вбогого Лазаря (Лк. 16:19-31) У цій історії перед нами знову постають дві протилежні особистості: багатий, що розкошує у своєму достатку, і вбогий, якому не перепадає навіть крихт, які кидають під стіл багаті – за тодішнім звичаєм, шматки хліба, якими вони очищали свої руки, а потім викидали. Деякі Отці Церкви й …
Притча про двох братів (блудного і того, що залишився вдома) та милосердного батька (Лк. 15:11-32) Ця, мабуть, найгарніша притча Ісуса відома під назвою «Притча про блудного сина»; справді, постать і блудного сина змальована так вражаюче, а його доля як у доброму, так і у злому, так зворушує, що її можна вважати істинним центром тексту. Але …
ТРИ ВЕЛИКІ ПРИТЧІ З ЄВАНГЕЛІЯ ЗА ЛУКОЮ Бажання викласти більшу частину притч Ісуса не відповідало б можливостям цієї книги. Тому я хотів би обмежитися лише трьома великими притчами з Євангелія за Лукою, краса і глибина яких знову й знову несамохіть зворушують і невіруючих: історією про самарянина; притчею про двох братів та розповіддю про багатого марнотратника …
Якщо отак прийняти всі притчі за приховані і багатопланові запрошення до віри в Нього як у «Царство Боже в особі», то на перешкоді стає Ісусовий вислів про притчі, що збиває нас із пантелику. Всі три синоптики розповідають нам, що Ісус на запитання учнів про значення притчі про сіяча спочатку дав загальну відповідь про значення проповідування …
СУТЬ І МЕТА ПРИТЧ Без сумніву, осердя Ісусової проповіді становлять притчі. Незважаючи на зміни цивілізацій, вони знову й знову зворушують нас своєю свіжістю та людяністю. Йоахим Єреміас, якому ми завдячуємо його основоположною книгою про притчі, справедливо ствердив, що порівняння притч Ісуса з образною мовою апостола Павла чи притчами раввинів дає розпізнати «винятково особисту своєрідність», «неповторну …
До завдання «виганяти нечистих духів» Матей ще додає місію зцілення: дванадцятеро послані «лікувати всяку хворобу й усяку неміч» (Мт. 10:1). Зцілювання є суттєвим виміром апостольської місії, християнської віри загалом. Ойген Бізер характеризує християнство просто-таки як «терапевтичну релігію» – релігію зцілювання. Якщо намагатися збагнути це з належною глибиною, то побачимо, що тут виражений весь зміст «порятунку». …
У всіх розглянутих періодах Ісусової діяльності ми побачили, що з Ісусом нерозривно пов’язана спільнота нової родини, яку Він збирає Своєю проповіддю та Своїми діяннями. Ця спільнота, вже від самих початків, була універсальною: вона базувалась не на родових зв’язках, а на сопричасті з Ісусом, який Сам є живою Торою Бога. Ця спільнота нової родини має свою …
І не введи нас у спокусу (продовження) Книга Йова може посприяти й нашому розрізненню між випробуванням і спокусою. Щоб стати зрілим, щоб справді дедалі більше просуватися від поверхової побожності до глибшої єдності з Божою волею, людині потрібне випробовування. Як виноградний сік мусить перебродити, щоб стати благородним вином, так і людині потрібно багато очищень, перетворень, для …
І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим П’яте прохання молитви «Отче наш» передбачає світ, в якому існує провина – провина людей проти людей, провина проти Бога; кожна провина стосовно людей певним чином містить у собі порушення правди і любові, протиставляючись у такий спосіб Богові, що є Правдою і Любов’ю. Подолання провини …
Хліб наш насущний дай нам сьогодні Четверте прохання Господньої молитви видається нам «найбільш людським» з усіх прохань: Господь, що скеровує наш погляд на найважливіше, на «єдино потрібне», все ж знає і про наші земні потреби і визнає їх. Кажучи учням: «Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити» (Мт. 6:25), Він все-таки запрошує …