Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Я не впевнена, що ми достатньо уваги приділяємо тій Марії, якою її бачили в домі Симона. Всякий раз, коли згадується її ім’я, ми думає про ту вечерю, коли Марія молилася, а Марфа метушилася біля столів. Через століття сестри з Вифанії все ще дають людям привід говорити про те, що відданість і окремі дрібниці однаково цінні. …
У першу ніч перебування в тюрмі Йосиф намагався пригадати всі події попереднього дня. Сумніви терзали його душу. Він пошепки звернувся до Бога: «Господи, Ти мене підняв. Господи, Ти ж мене і принизив. Лише Ти знаєш все моє життя. Я довіряю тобі!» Начальник в’язниці швидко оцінив, що Йосиф зовсім не злочинець. І доручив йому кожен день …
У начальника Потифара була дуже красива дружина, але й дуже розпещена. Їй сподобався ставний молодий раб. Коли він наливав вино в її келих, вона гладила його по руці. Одного разу вона сказала домоправителю: «Йосиф повинен бути моїм особистим слугою. Я хочу, щоб він уранці приносив мені сніданок. А коли в мене зберуться гості, він повинен …
Які думки роїлися в голові Давида, коли він стояв у царському шатрі в момент великого тріумфу, як свого, так і усієї нації? Зрозуміло, що Давид ніколи не надавав занадто великого значення своїй перемозі. Але цікаво, чи шукав він схвалення в тих, хто мав святкувати разом з ним? Якщо так, то він його не знайшов. Брати …
Коли купці прийшли з Йосифом в Єгипет, насамперед почали розкладати на ринку свої товари – запашні смоли та прянощі. Двоє купців зайнялися Йосифом. Вони повели його на ринок рабів, щоб там продати в слуги. Біля одного з колодязів вони наказали йому змити із себе пил пустелі. Після цього вручили йому льняну хустку. Він мав обв’язатися …
Недалеко від колодязя брати розтягнули для ночівлі намет. Серед ночі, коли все затихло, з гір повернувся Рувим, щоб витягнути Йосифа з колодязя. Мотузка була в нього напоготові, акуратно намотана навколо пояса. Підійшовши до колодязя, він став розмотувати її. Нахилившись до краю, прошепотів: «Йосифе, ти мене чуєш?» Ніхто не відповів. Тоді він промовив трохи голосніше: «Йосифе, …
Коли Давид стояв над поверженим гігантом, усі були в замішанні, і в той же час відчували ейфорію. У рукопашній сутичці армії ізраїльтян і филистимлян оточували Давида, який тримався осторонь. Серед тисячі солдатів він мав відчувати лише присутність Божу. Він розумів, що велетень пав від його руки. Можливо, серед переможних криків він навіть чув власне ім’я. …
З усіх дванадцяти синів Яків найбільше любив свого передостаннього сина Йосифа, а той відповідав батькові взаємністю. Вони охоче проводили час разом. Йосиф, коли помічав, що батько збирається відвідати старших синів-пастухів, напрошувався разом з ним у поля. Йосиф завжди активно пропонував свою допомогу, навіть прислужував батькові за столом. Яків своїм пророчим поглядом бачив, що в душі …
Подорож Якова з усіма стадами повільно йшло своєю чергою. З караванами, які йшли швидше, Ісаак отримав звістку про те, що його син Яків повертається в Ханаан. Про це почув і Ісав. Ще не весь гнів вивітрився в нього. Він також не знав, чи не йде Яків сюди з наміром панувати над ним. Щойно Ісав почув, …
Після довгого шляху Яків досяг землі свого дядька Лавана. Він прийшов до колодязя, який був закритий великим каменем. Неподалік лежали кілька пастухів зі своїми стадами. Лише коли біля колодязя збиралися пастухи з усіх околиць, їм вистачало сил, щоб разом відсунути кам’яну плиту. Яків запитав у пастухів: «Як називається ця земля?» Вони відповідали: «Харан». – «Чи …