Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
(Продовження від 30 травня) Розташована на найнижчому підземному поверсі, каплиця в цій похмурій темниці була оазою краси. Служителі церкви виклали її підлогу мармуром, а до стін прикріпили красиво оброблені свічники. Щотижня сюди з монастиря приходили священики, щоб провести богослужіння, і з такої нагоди ув’язнених випускали з камер, що, звичайно ж, забезпечило чудову відвідуваність каплиці. Мій …
Загорська в’язниця, найстаріша в Росії, була зведена в 1832 році. Щоб не потребувати опалення, будівельники поглибили її кам’яні стіни під землю. Для того, щоб дістатися до приміщень, в яких утримувалися ув’язнені, ми пройшли через троє сталевих дверей – вниз, вниз, вниз потертими кам’яними сходами, що ведуть до джерела задушливого смороду: камер на нижньому поверсі. Перша …
або чи можна бути хорошим і не спастися Хороші люди – рятуються. Погані, відповідно – гинуть. Таке розуміння спасіння – не рідкість у сучасному світі. Усе тут, начебто, ясно, логічно і не потребує пояснень. Але давайте спробуємо розібратися: а хто ж така ця сама – хороша людина? За якими критеріями можна визначити, що от ця …
Отже, що з двох: повнота чи спустошеність; світло чи пітьма; перемога чи поразка? Якби в мене зажадали відповідь, я б сказав: «І те, і друге». Складіть точну схему дій, що гарантує успішне молитовне життя, явну Божу присутність і постійну перемогу над спокусою, і ви напевно виявитеся на мілині. Взаємини з невидимим Богом завжди включають невизначеність …
Я маю вправлятися у вірі просто для того, щоб вірити в існування Бога, – базова вимога для будь-яких взаємин. Але досліджувати, як діє віра, найкраще через чорний хід сумнівів, бо свою потребу у вірі я найкраще усвідомлюю в її відсутності. Божа невидимість гарантує, що я проходитиму через часи сумнівів. Кожен з нас немов розгойдується на …
Сказавши стільки похвального про сумніви, я повинен також визнати, що сумнів може і відвести людину від віри, а не привести до неї. У моєму випадку, сумніви спонукали мене досліджувати багато спірних питань, а також вивчати альтернативи вірі, серед яких не знайшлася жодної гідної. Завдяки своїм сумнівам, я і до цього дня залишаюся християнином. Проте, для …
З часом я почав звикати до таємничості і невизначеності. Бог не викручує нам руки і ніколи не заганяє нас у кут, з якого єдиний вихід – це віра. Ми завжди бачитимемо, як Паскаль, «надто багато, щоб заперечувати, і занадто мало, щоб бути упевненими». У пошуках доказів Божого небажання викручувати нам руки я поглядаю на Ісуса, …
Починаючи роботу над книгою, я, по суті, беру мачете і починаю пробиватися крізь джунглі, не стільки для того, щоб розчистити дорогу іншим, скільки знайти шлях самому. Чи піде хтось за мною? Чи не заблукав я? Я ніколи не знаю відповіді на ці питання, про які пишу, – я просто продовжую махати мачете. Втім, цей образ …
Я отримав копію листа однієї жінки, що пережила цілющий дотик Тіла Христового. Упродовж семи років вона доглядала за своїм чоловіком – відомим християнським музикантом, який страждав від бічного аміотрофічного склерозу (БАС) або хвороби Лу Геріга. Він помер, і на першу річницю його смерті вдова розіслала лист вдячності своїм численним друзям у церкві. Зокрема, у ньому …
Роздуми на захист того, що ми зазвичай критикуємо Щоб знайти з іншою людиною спільну мову, іноді треба як мінімум притримати свою власну думку. Нещодавно в бесіді з літніми сусідами, дуже милими, але далекими від Церкви людьми, мені в черговий раз довелося почути дуже розхожу тезу: «Головне, щоб Бог був у душі». Я вже набрав було …