Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
У Христовій притчі про велику вечерю (див. Лк. 14:16-24) зазвичай звертають увагу на відмовки людей, яких спочатку запросили на святкову вечерю, а також на «колектив», що в підсумку скористався щедрим запрошенням. Але спробуймо відійти від звичної канви і поставити себе на місце людей, які послались на свою зайнятість і не скористалися запрошенням. «Перший сказав йому: …
У Христовій притчі про велику вечерю, в інтерпретації апостола Луки (див. 14:16-24) відсутній персонаж, про якого згадує євангеліст Матфей. Мова йде про чоловіка, який не мав весільного одягу, тобто ця людина попри прийняте запрошення не підготувалася до нього відповідним чином. Загалом Христові притчі про велику вечерю (в Євангелії від Луки) або ж про весільний бенкет …
«Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов» (1Кор. 10:11), – при чому ця біблійна істина стосується не в меншій мірі і Христових притч. Зокрема притчі про багату вечерю (див. Лк. 14:16-24). Якщо охарактеризувати цю притчу одним біблійним віршем, то для цього найкраще підійде …
Найбільше диво Різдва полягає в тому, що воно сталося. У тому, що в Бога виявився план для спасіння грішного людства. Спасіння, між іншим, від власних гріхів. Загалом, Бог міг і не рятувати людства, а зробив це виключно через Своє безмежне милосердя. І саме безмежне, проте коли Бог допускає потрапляння чергового грішника до пекла, то це …
«Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин. Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей? І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе» (Лк. …
Про що можна говорити в день святого Миколая? Про надзвичайну постать святителя Божого, завдяки чому його згадують через століття у всіх кутках землі. Про численні дива, здійснені ним, про його доброту, про його віру в Бога, завдяки якій ця людина стала тим, ким вона була у світі і перебуває у вічності. Про все це можна …
«В одній із синагог Він навчав у суботу. Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись…» (Лк. 13:10,11), – багатьом відомо, що сталося далі в цій євангельській історії: Христос зцілив нещасну жінку, чим викликав незадоволення старшого синагоги, який заявив: «Є шість днів, в які дозволено робити; …
«Ось моя бабуся ніколи в Бога не вірила, але завжди всім допомагала. І робила це (на відміну від віруючих, християн – ред.) безкорисливо, бо на жодне спасіння не розраховувала і про загробне життя не піклувалася», – подібний цьому закид часто можна почути з вуст скептично налаштованих до Церкви громадян, або ж як сказали в радянські …
Про те, чому апостола Андрія, брата Симона-Петра, звати Первозваним, знають навіть ті люди, які вважають що євангельська історія – це лише вигадка, стародавній міф. Ці люди, які цілком можливо не вірять в існування Бога, знають, що Первозваний – значить перший. Загалом, у світі люблять перших: спортсменів, які першими досягли фінішної стрічки, відомих співаків, які посідають …
В євангельському епізоді зцілення Христом скорченої жінки в синагозі в суботу, більшості читачів впадає у вічі обурення старшого синагоги самим фактом зцілення в суботу: «Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього» (Лк. 13:14). Ну, звісно, і полеміка, що відбулася після цього. Але за всім цим ми забуваємо про …