Холодний душ

Фарисеї випробовують Ісуса, Джеймс Тіссо

«Ось моя бабуся ніколи в Бога не вірила, але завжди всім допомагала. І робила це (на відміну від віруючих, християн – ред.) безкорисливо, бо на жодне спасіння не розраховувала і про загробне життя не піклувалася», – подібний цьому закид часто можна почути з вуст скептично налаштованих до Церкви громадян, або ж як сказали в радянські часи, від «прогресивного суспільства». Що тут скажеш, Союз зник, а «прогресивно» налаштовані громадяни залишилися.

Проте з подібним «прогресивним» мисленням ми стикаємося не тільки сьогодні, або ж могли зіткнутися за часів «розвинутого» соціалізму, але і в новозавітні часи, про що довідуємося з Послання апостола Петра: «Не зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння» (2Пет. 3:9). Так що суть подібного «прогресивного» скептицизму полягає ні в чому іншому, як у бунті людей проти Бога, Його заповідей, правил, та й загалом всього світоустрою.

А благочестиві бабусі, які безкорисливо всім допомагали, це лише гарний привід для чергового закиду в бік Церкви, віруючих, і навіть самого Бога, в Якого такі «прогресивні» скептики начебто не вірять, але Якому завжди докоряють. Цікаво, де ж тут логіка, адже як можна докоряти тому, кого начебто немає? Але на це запитання від тих скептиків ви навряд чи почуєте відповідь, за те зможете багато почути закидів і запитань звернених на вашу адресу: наприклад, почуєте чергову історію про благочестиву бабусю (реальну чи вигадану) чи якусь іншу добру людину, яка не вірила в Бога, але робила всім добро (не те, що ті віруючі!), і відразу за цією історію з’явиться запитання: І що, ця добра людина, якщо не вірила в Бога, але робила всім добро, потрапить у пекло? Чи щось подібне в цьому роді.

Найцікавіше тут те, що цих людей біблійна думка, ваша думка загалом мало цікавить, вони лише шукають приводу, щоб вас десь підловити на слові і тим самим переконати в слушності власної думки, яку можна висловити наступним чином: «Головне творити добро, а в Бога вірити – не обов’язково». А благочестиві бабусі чи інші вигадані або ж цілком реальні люди – це лише привид для початку дискусії, в якій віруючий має бути виставлений на посміховисько. Не забувайте, що подібні думки «прогресивним» скептикам вселяє лукавий, який таким чином зваблює не тільки цього простака, але намагається похитнути віру і самого вірного.

«Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отже, будьте мудрі, як змії, і лагідні, як голуби» (Мф. 10:16), – ці слова, які звернув Христос Своїм учням, коли відправив їх на проповідь, не в меншій мірі стосуються кожного з нас, звісно, якщо вважаємо себе послідовниками Христовими. Тому, зважаючи на це Христове попередження, у вище згаданій полеміці не треба йти за продуманим лукавим сценарієм, а ставити зустрічне запитання: А ти сам, особисто, маючи такий приклад перед собою, чи часто чиниш як твоя бабуся, чи якась інша добра людина? Адже «кожен з нас дасть за себе відповідь Богові» (Рим. 14:12), тому не варто прикриватися пам’яттю і прикладом добрих людей, це, між іншим, справжнісіньке блюзнірство.

Чи потрапить ця добра бабуся чи якась інша добра людина в рай (чи що там ці скептики уявляють) попри їх невіру в Бога, особисто ми не знаємо (адже ці люди могли покаятися протягом життя перед Богом), але в чому ми можемо бути впевнені, так це в тому, що подібний запеклий скептицизм не сприяє потраплянню до Небесних осель. Одним словом, цьому скептику треба влаштувати «холодний душ», а не «теплу ванну», до якої вони звикли у своїй полеміці з віруючими людьми. Повірте, від цього всім (і вам, і скептику) буде набагато більше користі, ніж від багатьох звичних просторових міркувань про Божу любов до всіх, і зокрема до цього бовдура (це слово найкраще підходить до опису подібних «прогресивних» скептиків).

«Початок мудрости – страх Господній» (Пр. 1:7), – мало толку говорити з людьми про любов Божу, доки вони не пізнали страху Господнього, інакше для них Божа любов буде асоціюватися не із спокутною смертю Христовою, а лише з поблажливістю і потуранням. А таке ставлення лише посилюватиме їхню пиху і бунт перед Богом, і зовсім не наближатиме до Нього.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docХолодний душ


Ваш коментар:

Попередній запис

Чи ханжі християни, або Чи буває добро безкорисливим?

«Все-таки християни жахливі ханжі. Весь час твердять про безкорисливу любов і допомогу ближньому. А запитай їх, навіщо вони людям допомагають, ... Читати далі

Наступний запис

Біль – ознака того, що ви живі

Мені не раз доводилося спілкуватися з людьми, які пережили смерть. Яка зазвичай зветься – «клінічна смерть». Тобто з людьми, які ... Читати далі