Найбільше диво Різдва полягає в тому, що воно сталося. У тому, що в Бога виявився план для спасіння грішного людства. Спасіння, між іншим, від власних гріхів. Загалом, Бог міг і не рятувати людства, а зробив це виключно через Своє безмежне милосердя. І саме безмежне, проте коли Бог допускає потрапляння чергового грішника до пекла, то це відбувається лише через упертість цього грішника, його не бажання каятися у власних гріхах, а Божа любов має на увазі залишення свободи вибору людини: і якщо людина не хоче жити за заповідями Божими, так би мовити, коритися Його благій волі, то Бог, шануючи цей вибір, залишає людину жити на власний розсуд, що в підсумку приводить її до сумного фіналу. От таким чином і тут проявляється Боже милосердя, а сумний результат варто приписувати не «жорстокості Божій», як вважає багато хто, а лише свавіллю людському. Але давайте, повернемося до теми Різдва.
Отже, найбільшим дивом Різдва є те, що воно сталося. Про це варто нагадати, як і про той факт, що потрапляють люди на небеса виключно завдяки милосердю Божому. Бог, насправді, нам нічого не винен, як вважає сьогодні багато людей, і допускає їх потрапляння до небесних обителей, знову ж таки, лише через Своє милосердя, нікого не примушуючи до цього і не застосовуючи для цього силу. Ясна річ, щойно написане для людини ознайомленій з Біблією може здаватися… м’яко кажучи дивним, проте багато людей тримаються саме такої думки: Бог, на їх думку, у будь-якому випадку забере їх на «небеса» чи в щось подібне. Причини такого переконання полягають у тому, що, по-перше, ці люди вірять у Бога, а це на їх думку вже немало, по-друге, по-іншому бути не може (залізний аргумент!), адже вони є «хороші люди» (у чому полягає ця «хорошість» – не предмет дискусії), а по-третє… Загалом, двох згаданих причин має бути цілком достатньо.
Але найбільше диво Різдва не обмежується лише самим фактом своєї з’яви. Воно відбулося передусім для людей, які на нього не очікували, не розраховували і не заслуговували. Втім, третій пункт загалом стосується всього людства, хоча у всі часи знаходилося чимало людей, які готові були оскаржити цю заяву. Проте сам факт, що першими свідками Різдва стали малоосвічені пастухи, фактично ізгої тогочасного суспільства, як би сьогодні сказали, справжні «лузери», невдахи, яскраво засвідчує біблійну істину – Бог у першу чергу прийшов до тих, хто в жодному випадку не очікував на таку зустріч. Що ж стало причиною цього?
«У світі був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. До своїх прийшов, і свої Його не прийняли» (Ін. 1:10,11). Ті, хто очікував на прихід Месії, воліли бачити в Ньому всемогутнього царя-переможця, який нарешті покладе край поганському пануванню ненависних римлян над богообраним ізраїльським народом. Проте в Бога стосовно цього були зовсім інші плани: Він волів прийти не тільки до ізраїльського народу, але загалом до всього людства, тому і обрав такий шлях. Шлях Різдва, Голгофи і Воскресіння. І цей шлях у підсумку змогли прийняти значно більше людей: «А тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути» (Ін. 1:12). Це, насправді, теж диво – наслідок дива, яке свого часу сталося у віфлеємській стаєнці.
Христос народився! Славімо Його!
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Найбільше диво Різдва
Ваш коментар: