Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Багато є й іншого, що Ісус учинив. У новинах на телебаченні й радіо переважають повідомлення такого типу: впав літак, стався землетрус, учень застрілив учителя. Чому в новинах не передали, що вчора до мене дуже мило всміхнулася продавчиня в крамниці, – я зразу зрозумів, що це було просто так, а не тому, що вона виконувала наказ …
Іди за Мною! Чи можна смертю прославити Бога? Очевидно, можна, якщо Ісус провіщає це Петрові. Кожна хвилина нашого життя пов’язана з Богом. Кожною секундою прославляємо Бога або ображаємо Його. Смерть, як і інші моменти життя, може бути свідченням віри або розчаруванням. Від чого це залежить? Усе дуже просто. Ісус після запитання «Чи любиш Мене?» сказав …
Чи ти любиш Мене? «Робіть, що хочете». Це гасло, яке виголосила одна з медійних зірок, спричинило колись багато шуму, скандалів, критики. Тепер все вже трохи стихло. Та я хотів би все ж повернутися до цього гасла, вказавши на первісного автора такого заклику – св. Августина. Це він перший багато століть тому промовив цю фразу: «Роби, …
Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Євангеліє дає нам декілька вказівок щодо нашого життя. По-перше, можна сидіти в човні цілу ніч і не впіймати жодної рибки, можна надриватися й нічого з цього не мати. По-друге, за чверть години можна здобути стільки, що не знатимеш, що з цим робити, як витягти всю оту силу-силенну …
Господь мій. Апостоли побачили воскреслого Ісуса й повірили. Потім побачив Його також Хома і вже не потребував торкатися, як вимагав раніше, – щоб повірити, йому вистачило одного-єдиного погляду. Віра, проте, існує не тільки для тих, хто побачив Ісуса на власні очі. Він сам сказав: «Блаженні, що не бачили й увірували!» (Ів. 20:29). Не для всіх …
Він дихнув. Зачинені двері, стиснуте від страху серце й тремтливі ноги – це не надто привабливий образ християнства. Компрометує також і «вхідний квиток», який змушений був показати Ісус – пробиті руки й бік. Лише це заспокоїло учнів, ба більше – утішило їх. Та це, однак, ще не все. Мусило відбутися те, що було головним у …
Прийміть Духа Святого! Не люблю блискучих лакованих меблів, випрасуваних на кант штанів і капців у музеях. Не люблю прилизаности також і в Церкві. Це асоціюється в мене з посмертною косметикою – припудрюванням, підмальовуванням, коли померлий нагадує живого, не перестаючи, однак, бути трупом. Святий Дух – це вихор і вогонь. Хто потрапить у сферу Його дії, …
Стояла при гробі назовні та й плакала. Марія Магдалина, так само як учні, мало на що сподівалася після смерти Ісуса. Хотіла чисто по-людськи подбати про мертве тіло, яке поспішно ховали до гробу в день смерти, щоб спочило гідно й відповідно до всіх єврейських звичаїв. Хотіла також – і це теж було дуже людське бажання – …
Стояла… й плакала. Марія Магдалина плакала, бо хтось узяв, як вона думала, тіло Ісуса. То був неймовірний біль, бо не досить, що Його вбили, то ще й не можна було віддати шану Його тілу. Біль утрати й порожнечі – життя руйнується. Щось подібне відбувається, коли грішимо. Гріх відбирає в нас Ісуса. Залишається біль, утрата й …
Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув. Одні ходять до церкви щонеділі, інші – лише на великі свята, а ще інші – взагалі не ходять. Усі вони, однак, одне одного варті, бо суть питання не в «ходінні», а в «бігові». Іван біг до …