Вогонь і вихор (Ів. 20:19-23)

Прийміть Духа Святого!

Не люблю блискучих лакованих меблів, випрасуваних на кант штанів і капців у музеях. Не люблю прилизаности також і в Церкві. Це асоціюється в мене з посмертною косметикою – припудрюванням, підмальовуванням, коли померлий нагадує живого, не перестаючи, однак, бути трупом.

Святий Дух – це вихор і вогонь. Хто потрапить у сферу Його дії, той уже точно не залишиться прилизаним, полакованим і випрасуваним на кант. Найімовірніше, що стане закіптюженим, розхристаним, зворушеним. І точно буде живим. Не тільки матиме вигляд живого, а в ньому й справді буде життя.

О, як сильно потрібен нам Святий Дух – Церкві й кожному з нас.

Попередній запис

Бог дає більше (Ів. 20:11-18)

Стояла при гробі назовні та й плакала. Марія Магдалина, так само як учні, мало на що сподівалася після смерти Ісуса. ... Читати далі

Наступний запис

Відчинити двері (Ів. 20:19-31)

Він дихнув. Зачинені двері, стиснуте від страху серце й тремтливі ноги – це не надто привабливий образ християнства. Компрометує також ... Читати далі