Прийміть Духа Святого!
Не люблю блискучих лакованих меблів, випрасуваних на кант штанів і капців у музеях. Не люблю прилизаности також і в Церкві. Це асоціюється в мене з посмертною косметикою – припудрюванням, підмальовуванням, коли померлий нагадує живого, не перестаючи, однак, бути трупом.
Святий Дух – це вихор і вогонь. Хто потрапить у сферу Його дії, той уже точно не залишиться прилизаним, полакованим і випрасуваним на кант. Найімовірніше, що стане закіптюженим, розхристаним, зворушеним. І точно буде живим. Не тільки матиме вигляд живого, а в ньому й справді буде життя.
О, як сильно потрібен нам Святий Дух – Церкві й кожному з нас.
