Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
Одні ходять до церкви щонеділі, інші – лише на великі свята, а ще інші – взагалі не ходять. Усі вони, однак, одне одного варті, бо суть питання не в «ходінні», а в «бігові».
Іван біг до Ісуса так швидко, що випередив усіх. Це поведінка, гідна християнина.
Звичайно, ідеться не про справжні перегони й одягнення спортивного костюму, а про порив і жар серця. Про те, куди серце рветься, за чим тужить, чого потребує. Тому, щоб уникнути будь-яких сумнівів, запитаймо себе: «Куди біжить моє серце?»
