Духовне бачення (Ів. 20:24-29)

Господь мій.

Апостоли побачили воскреслого Ісуса й повірили. Потім побачив Його також Хома і вже не потребував торкатися, як вимагав раніше, – щоб повірити, йому вистачило одного-єдиного погляду.

Віра, проте, існує не тільки для тих, хто побачив Ісуса на власні очі. Він сам сказав: «Блаженні, що не бачили й увірували!» (Ів. 20:29).

Не для всіх доступне бачення очима, але всі ми можемо сподобитися духовного бачення. Можемо відчути присутність воскреслого Ісуса в нашому житті й на цьому досвіді, на цьому зв’язку будувати потім свою віру, уже самі промовивши: «Господь мій і Бог мій!» (Ів. 20:28).

Попередній запис

Відчинити двері (Ів. 20:19-31)

Він дихнув. Зачинені двері, стиснуте від страху серце й тремтливі ноги – це не надто привабливий образ християнства. Компрометує також ... Читати далі

Наступний запис

Джерело повноти (Ів. 21:1-14)

Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Євангеліє дає нам декілька вказівок щодо нашого життя. По-перше, можна сидіти в ... Читати далі