Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Рафаїл показує Ною Книгу Життя Після відвідання міста душа Ноя була в глибокім смутку. Архангел Рафаїл наблизився до нього і мовив: «Я посланець до тебе за Словом Бога, щоб допомогти очистити Землю від гріха». І Рафаїл повів Ноя в печеру священної книги, яку Адам колись передав Сифові, а той – Еноху. Її мудрість нині була …
Якось уночі, коли всі в домі спали, Ной почув, як хтось кличе його на ім’я. Він підняв голову з подушки й прислухався. Знову пролунав голос: «Ною, ти чуєш Мене?» Тоді Ной зрозумів, що це не людський голос, а Слово Боже, яке провіщає йому. І він відповів: «Так, Господи, чую!» Голос вів далі: «Ною, злоба й …
Минуло багато років, і Ной став дорослим. Тоді Метушалах сказав йому: «Ною, ходімо завтра разом до поганського міста. Вночі мені було знамення, що ми маємо разом увійти в нього». «Хай буде так, як ти сказав, – відповів Ной. – Може, нам пощастить відвернути деяких людей від зла». Наступного дня вони разом подалися до міста, куди …
Маленький Ной підростав у тихім домі на горі. Старий Метушалах розповідав йому про давні божественні часи. Коли вони якось сиділи перед хатою й дивилися вниз, у долину, маленький Ной запитав: «Що це за чорний дим піднімається там унизу й шириться над землею, немов чорний змій?» Метушалах відповів: «Там розташоване грішне місто, там люди вклоняються бовванам! …
На той час Бог вибрав на небесах сильну душу й мовив: «Твоє ім’я на Землі буде Ной. Зійди донизу і спробуй виправити людей та настановити їх на шлях добра. А Я буду з тобою». Потім Бог покликав янгола народження і сказав йому: «Веди цю душу в той дім, де ще світиться добро, тоді вона відновить …
Якось під вечір старий Метушалах сидів перед своєю хатою. До нього підійшов син Ламех і сказав: «Погляньте, тату! Я приніс вам плоди землі: фіги, фініки, яблука й груші. Скуштуйте їх!» – «Присядь зі мною, Ламеху, й поможи мені згаяти час: щось ноги не держать мене сьогодні, такі вже вони зробилися старі та слабкі. Розкажи мені, …
Коли минув ще один рік, Енох почав виходити до людей лише на третій день. Рік за роком він збільшував час свого перебування в печері. Коли Енох почав чинити жертвопринесення і проповідувати лише кожного сьомого дня, було багато й інших священиків, що наставляли людей як «сини Сифа», та їхні жертви не мали такої сили, як жертви …
Дедалі ширшим ставав потік людей, які приходили почути молитви й побачити, як чинить жертвопринесення Енох. Щодня він сходив на гору над своєю печерою, щоб приносити жертву і провіщати людям про Царство Небесне. Люди розміщувалися під горою. Вони являли собою великий народ, і небесне світло яскраво сяяло їм. Вони жили в мирі одне з одним, як …
Енох на самоті йшов темним лісом. Несподівано він зачув крики й регіт. «Там, певно, є люди, – подумав він, – тільки голоси в них недобрі. Може, обійти їх стороною?» На мить зупинившись, від мовив до себе: «Світло має сяяти в темряві! Я піду до них, хто б вони не були». Він рушив на ґвалт і …
Якось Енох лежав біля струмка. Тут йому явився осяяний янгол. Енох подумав: «Чи не настав час мені помирати?» «Ні, – відказав янгол. Я посланий Богом, щоб відвести тебе до печери, в якій Сиф заховав книгу Адама». Енох проломив стіну і ввійшов до святилища. Це була простора світла печера, а стіни її блищали, як скло. Енохові …