Якось Енох лежав біля струмка. Тут йому явився осяяний янгол. Енох подумав: «Чи не настав час мені помирати?» «Ні, – відказав янгол. Я посланий Богом, щоб відвести тебе до печери, в якій Сиф заховав книгу Адама». Енох проломив стіну і ввійшов до святилища. Це була простора світла печера, а стіни її блищали, як скло. Енохові довелося закрити обличчя руками від сяяння священної книги. Тут він помітив поблизу якусь скриню. Янгол сказав йому: «Тут лежить тіло Адама. Воно зберігатиметься тут до пізніших часів, а потім буде перенесене в інше місце!» І він навчив Еноха дивитися на світні знаки в книзі, якими була записана велика мудрість світу, і розуміти їх. Довго залишався Енох у печері. Йому не потрібні були ані їжа, ані питво, бо він перебував у Світлі Господньому і живився ним. Коли Енох знову повернувся до людей, його душа була сповнена великої мудрості і священного світла.
