Поки Енох був дитиною, злі духи марно намагалися наблизитись до нього. Янгол-охоронець оберігав його від усякої небезпеки. Та коли Енох став юнаком, він пішов з дому до міста, де послідовники Еноша вершили свої темні справи. Енох побачив, як вони танцювали навколо великого боввана й вели розмови, що ганили Бога. Енох запалав священним гнівом. Він закричав так, що глиняний бовван захитався. Енош із силою зіштовхнув боввана з підставки додолу – і той із шумом розбився. Погани заволали, і більша частина негідників кинулися навтьоки. Інші з жахом вирячилися на Еноха, а він крикнув: «Зітріть з чола чорну мітку! Ваш демон утік! Світло Боже знову засяє серед людей! Несіть дрова для жертви, для молитви!»
Погани були так вражені ентузіазмом Еноха, що не могли не послухатись і принесли дрова. Невдовзі на підставці від розбитого боввана спалахнув вогонь. Енох викрикнув у полум’я священні слова. Тоді всі, хто оточував його, стерли чорну мітку зі свого чола. Їм сподобався хоробрий священик. Навколо нового вівтаря зібралася велика юрба, і відтоді Енох весь час переходив з місця на місце, аби знову звернути душі людські до Царства Небесного.
