Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Через це немає й жодної суперечності між Матеєм, що веде мову про вбогих духом, і Лукою, в якого Господь звертається просто до «вбогих». Дехто вважав, буцімто Матей одухотворив поняття вбогості і тому позбавив його радикальності, а Лука первісно розумів його цілком матеріально і реально. Читаючи Євангеліє від Луки, чітко бачимо, що саме Лука представляє нам …
Блаженства нерідко вважають новозавітним протиставленням Декалогу, так би мовити, вищою етикою християн у порівнянні зі старозавітними заповідями. Прихильники такої концепції зовсім не розуміють сенсу цих Ісусових слів. Ісус завжди виявляв очевидну чинність Декалогу (пор., напр., Мр. 10:19; Лк. 16:17); у Нагірній проповіді заповіді другої скрижалі Закону приймаються і поглиблюються, а не скасовуються (Мт. 5:21-48); це …
Після розповіді про спокуси Ісуса Матей коротко розказує про перші Його діяння, причому Галилея чітко описується як «поганська» – як проголошена пророком (Іс. 8:23; 9:1) місцевість, де має зійти «велике світло» (Мт. 4:15-16). Так Матей відповідає на здивування з приводу того, що Спаситель походить не з Єрусалима та Юдеї, а з місцевості, яка вже вважалася …
Але тепер виявляється відсутність Бога, і діє лише людина. Повага до релігійних «традицій» лише позірна. Насправді вони виражаються великою кількістю звичаїв, які людині треба дозволити залишити, хоча, врешті-решт, вони й не мають значення. Віра, релігії інструменталізуються для досягнення політичних цілей. Важливе лише влаштування світу. З релігією рахуються доти, поки вона може допомогти досягти цієї мети. …
Після того, як «видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Боже Євангеліє, кажучи: ‘Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангеліє’», – цими словами Євангеліє, за Марком, зображає початок діяльності Ісуса, називаючи водночас найважливіший зміст Його проповіді (Мр. 1:14-15). Так само підсумовує діяльність Ісуса в Галилеї і Матей: «…Ходив Ісус …
Перейдемо до третьої і останньої спокуси, вершини всієї розповіді. Диявол у візії веде Господа на високу гору. Він показує Йому всі царства світу та їхню славу і пропонує Йому царювання над світом. Хіба це не справжня місія Помазаного? Хіба Він не повинен стати царем світу, який об’єднає всю Землю в одній великій державі миру та …
Перейдемо до другої спокуси Ісуса, прикладне значення якої з певного огляду зрозуміти найважче. Ця спокуса є свого роду візією, в якій знову ж таки об’єднуються дійсність, специфічна загроза людині та місії Ісуса. Насамперед тут кидається в очі щось незвичайне. Диявол цитує Святе Письмо, щоб заманити Ісуса в свою пастку. Він цитує Пс. 91:11-12, де йдеться …
«Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом» (Мт. 4:3), – так звучить перша спокуса. «Коли ти Син Божий»… Ми почуємо ці слова знову від насмішників під Хрестом: «Якщо ти Син Божий, зійди-но з хреста!» (Мт. 27:40). Цю ситуацію вже передбачила Книга Мудрості: «Якщо праведник справді є Син Божий, то захистить …
Сходження Святого Духа на Ісуса, яким увінчується Хрещення, означає щось на зразок формального початку Ісусового служіння. Тому Отці Церкви[1] справедливо вбачали в цьому акті аналогію до помазання, з яким розпочинали своє служіння царі і священики в Ізраїлі. Слово «Месія» – Христос – означає «Помазаний»: помазання вважалося в Старому Завіті немовби видимим знаком наділення дарами служіння, …
Східна Церква у своїй літургії та своєму богослов’ї ікони далі розвинула і поглибила це розуміння Хрещення Ісуса. Вона бачить глибокий взаємозв’язок між змістом свят Богоявлення (проголошення Божого синівства голосом з неба; Богоявлення є для Сходу днем, коли приймають хрещення) і Пасхи[1]. У відповіді Ісуса Йоанові «личить нам здійснити всяку правду» (Мт. 3:15) Східна Церква бачить …