Ів де Буаредон, Бернар Пейру – На порозі вічності

В нашому житті небагато певності. Однак кількома людина володіє: перша – я народився; друга – колись я помру. Про народження говорити легко, натомість розмови про смерть не завжди даються легко, оскільки втрата когось близького – це завжди сум і біль.

Однак Господь вчить нас, що допомогою у скорботі може стати молитва. Лише молитва приносить розраду душі, дає нам надію на вічне життя і допомагає тим, за кого ми молимося. Саме молитва допомагає нам переступити поріг вічності і знайти прихисток в обіймах люблячого Отця

ЗМІСТ

ВСТУП

Куди ми підемо після смерті? Відповідей на це невідворотне питання безліч. Однак його не можна уникнути. Як прийнято казати, «ми всі через це пройдемо». І йдеться саме про перехід. До чого? Куди? До кого?

1. ПЕРЕД СМЕРТЮ

Поведінка людей перед смертю дуже різна. Тут ми подаємо, без особливої хронологічної послідовності, молитви і тексти, навіяні різними відчуттями, але всі з них належать християнам.

2. ЧАС ПЕРЕХОДУ

Сьогодні люди часто помирають на самоті, у забутті і/або несвідомо. Втім, як це важливо правдиво пережити свою смерть! Звернення до Бога в ту мить і розмова з Ним можуть бути джерелом великої радості. Близькі люди можуть відігравати неабияку роль, аби в цьому допомогти. Саме тому ми пропонуємо вам ще декілька молитов.

3. ПІСЛЯ СМЕРТІ

Іноді буває важко молитися після смерті близької особи. На те є причина, що ми схвильовані, зворушені, плачемо. Ми не знаємо, що сказати, а іноді й до кого звернутися. Однак деякі молитви, укладені в такий час, належать до найгарніших молитов усіх часів. Долучаємо до них декілька листів, у яких висловлена розрада, і які торкаються глибини серця.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ