Молитва святого Бернара у годину смерті його брата Жерара
Вихвалятиму, Господи, Твоє милосердя і Твої присуди. Нехай милосердя, яке Ти виявив до Свого раба Жерара, Тебе благословить. Нехай присуд, який Ти виніс щодо мене, також благословить Тебе. В одному Ти будеш прославлений, бо Ти благий, а в другому – бо Ти справедливий. «Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої» (Пс. 118:137). Ти дав нам брата Жерара, його Ти і забрав. І хоч ми нарікаємо, що Ти його від нас забрав, та ми не забули, що Ти нам його колись дав; дякуємо Тобі за те, що Ти побачив у нас гідність посідати того, через позбавлення якого ми обурилися тільки тому, що нам було б краще, якби він залишався з нами.
Молитва за дитину, яка померла, не народившись
Всеблагий Отче, що сотворив людину на Свій образ, Ти сказав нам: «Я пізнав тебе ще до твого зачаття у материнському лоні».
Творче усякого життя, Ти мене «сотворив у таємниці, у лоні матері моєї; Ти бачив моє зачаття». Так Ти кличеш до життя кожну людську істоту, кожну дитину ще до її зачаття.
Наш Отче, поглянь на страждання цих маленьких діточок, які померли до народження, зглянься над їхніми матусями і татусями у їхніх стражданнях.
Ми віримо, що кожне з цих маленьких створінь, обмите кров’ю Твого улюбленого Сина Ісуса Христа, перебуває у Твоєму світлі й мирі.
Молимо Тебе, Господи, за їхнім заступництвом і за заступництвом Святої Родини з Назарету, нехай кожен тато і мама, брат і сестра, кожна сім’я на землі прийме Твій мир, Твою милосердну любов і зцілення ран, яких завдала ця смерть.
Отче, дай нам і всьому світові Твого Святого Духа, щоб ми вірили, що кожне життя цінне в Твоїх очах, що через смерть і воскресіння Твого Сина життя перемогло смерть.
Подай, Господи, через Твого Святого Духа, усім сім’ям на землі віри в те, що Ти присутній у всіх діяннях людського життя, що Ти є началом кожного життя, що кожна людина, від свого зачаття до смерті, є храмом Святого Духа, оселею Пресвятої Тройці.
Дякую, Господи! Амінь.
Товариство «Джерело» у м. Бордо
Молитва матері після смерті її дитини
Правдива могила, у якій спочиває моя дитина, це моє серце. Воно більше володіє його душею, ніж тепер глина – його тілом.
Під землею в неї нема ані руху, ані тепла, ані життя, але в моєму серці вона говорить, живе, любить.
О жива могило мого серця, що зберігаєш у собі живою дорогу істоту, яку в мене забрала смерть, ти відкриваєш мені небо, адже у тобі, як і в ньому, ніщо не руйнується, ніщо не помирає; а навпаки, все воскресає, щоб більше ніколи не померти.
О, замовкніть, щоб слова моєї дитини долинули до моєї душі!
Вона говорить, моя люба, але які слова вона промовляє у моєму серці?
Вона каже, що живе; що Ісус відкупив її від смерті; що у розквіті життя досягла остаточної мети; що неможливо порівняти земні страждання і вічну славу; що її радість повна і безмежна.
Що вона ще каже?
Вона каже, що життя – це тільки недовгий шлях, що незабаром я буду там, де вона зараз, де на мене чекає; що Христос – це дорога, яка веде до батьківщини; що після того, як я посію в сльозах, збиратиму у веселості.
- О любі слова моєї дитини, завжди лунайте у моїй душі!
- Замовкни, моє серце, щоб життя моєї дитини відкрилося моїй душі!
- Вона живе, моя люба, але як вона живе у моєму серці?
- Вона живе у Бозі й для Бога, Який там перебуває; Він там присутній духовно і правдиво через ласку, віру й причастя святих.
- Чим більше Бог житиме в мені, тим більше моя дитина також житиме там.
- Чим більше божественна воля сповниться у моїй душі, тим більше воля моєї дитини вдовольниться; тоді ми краще, ніж на землі, злучимося в одній волі, в одній любові; це вже буде не злука, а єдність.
- Чим більше я буду вірна Богові, тим більше відчуватиму вірність її синівської любові до мене.
- О приємне життя моєї дитини, завжди наповнюй мою душу!
- Замовкни, моє серце, щоб любов моєї дитини промовляла до моєї душі!
- Воно любить, моє любе дитя, але як воно любить у моєму серці?
- Воно любить, як ангели, освячуючою любов’ю, яку черпає з нескінченного джерела.
- Воно любить, як Бог, назавжди, навіки.
- Воно любить, як небо, радісно, вільно і безмежно.
Воно любить так, як любить чиста любов, новою любов’ю, створеною для нових небес; любов’ю, яка в ньому самому перетворює те, чого воно торкається, щоб потім злитися з океаном божественного милосердя; любов’ю, яку людина на цьому світі лише передчуває і слова якої заледве може прошепотіти.
Завдяки цій любові мої сльози течуть без гіркоти; завдяки цій любові я уникаю гріха і прагну освячення; завдяки цій любові моє тлінне життя осявається і звертається вгору, хрест моєї хресної дороги визволяється з тьми кромішньої. Я чую те, чого не зрозуміла: що жорстока смерть не стільки розлучає, скільки єднає назавжди тих, яких Ісус Христос поріднив навіки.
- О любове моєї дитини, заполони мою душу насолодою і розрадою!
- О любове моєї дитини, приведи мене, утверди і укріпи мене у єдиній і правдивій любові!
- О любове моєї дитини, змішайся з моїми слізьми і дару мені свою веселість!
- Мій Боже, дякую Тобі за те, що Ти дав їй кращу частку і вибрав для мене чашу гіркоти!
«Могила моєї дитини», о. Баґено де В’євіль
Лист Александрини де ла Фероне своєму чоловікові
Милий друже, пишу тобі це, опершись на твою труну, пишу тобі, бо розмовляю з тобою. Альбере! Альбере! Чи ти мене бачиш? Чи знаєш, що я відчуваю? О нестерпна непевність! Ангеле мого життя, що залишаєш мене саму продовжувати шлях, любов до тебе була моєю найкращою чеснотою, моєю найбільшою любов’ю, тим найкращим, що я досвідчила. Як приємно думати, що, кохаючи тебе, будучи твоєю коханою, я стала кращою; тепер, боячись втратити тебе навіки, я хочу бути настільки досконалою, наскільки це можливо. Ісус пробачить мені, якщо я прийду до Нього завдяки тобі, Альбере, що зміг прийти (до Нього) безпосередньо. Сьогодні я відчула, що, мабуть, переживаю радість від страждань, які він пережив; я відчула, що правдива любов завдає таких самих страждань, як і особа, яку любимо; тоді я подумала, що саме так святі люблять Ісуса і що в такому разі це надзвичайно приємне відчуття мені недоступне.
Але, о добросердний Ісусе, Ти, що оплакував смерть, Ісусе, що здригався від жалю, бачачи наші біди, Ти це знаєш, саме завдяки йому я так сильно Тебе полюбила. Тому дозволь мені безмірно любити його; моя любов тепер, лиш тепер досягла досконалості, адже я люблю досконалу людину. Я палко переконана в цьому. Мій ангеле Альбере, молися за мене! Молися за мене, щоб я ніколи не сумнівалася у своїй вірі; молися, щоб я не розчаровувалася, як ті, котрі не мають надії!
О ми нещасні! Милосердний Ісусе, тепер, як ніколи, в болю моє серце м’якне від прагнення, щоб колись залишилися тільки невинність і щастя. Мій Боже, скільки разів я молилася, щоб Ти прийняв Альбера і мене у Твоїй любові! Не знаю чому, вже який час я цього не роблю; можливо я передчувала, що незабаром ми розлучимося в цій любові, якої він, досконаліший за мене, повинен був досягнути раніше, ніж я!
Молитва абата Перейва за родичів померлих
О щасливий день вічності, що наповнить наші серця справжньою радістю і наситить усі наші великі й чисті прагнення! А тепер далі залишаються тривоги, розлуки, розсіяння тих, яких Ти створив, Господи, для братнього єднання. Саме його ми очікуємо, саме про нього Тебе просимо! Підтримай наші душі, Господи, на цій дорозі; нехай боротьба не виснажить їх, нехай зневіра не оволодіє ними; нехай надія на те, що колись вони перебуватимуть з Тобою і радітимуть у Тобі цим братерським єднанням, підніме їх у годину смутку, показуючи їм плід їхньої жертви.
Всемилосердний і вселюблячий Отче, благослови добру волю Твоїх дітей!
Поглянь милостивим оком на тих, які страждають, борються з труднощами і не перестають мачати свої вуста у гіркоту цього життя.
- Змилуйся над тими, які любилися і були розлучені.
- Змилуйся над самотністю серця.
- Змилуйся над слабкістю нашої віри.
- Змилуйся над тими, яких ми любимо.
- Змилуйся на тими, які плачуть, які моляться і які тремтять. Подай усім надію і мир!
Амінь.
