
Молитва Святого Ансельма в годину смерті
- Нехай спокуса смерті
- Дозволить звернути до Тебе погляд моєї душі:
- Він здійметься тим вище,
- Чим жалюгідніший я.
- О Ісусе, верховний царю,
- О джерело милосердя,
- Жахливу годину смерті,
- Щасливу у надії, вчини мені приємною.
- Впевнене сумління
- Не тремтить тоді сильно,
- Бо надія дає йому силу,
- І воно стає більш рішучим.
- Нехай не буде іншої радості
- Для мене чи іншого бажання,
- Ніж, позбавившись тіла,
- Могти зайняти місце біля Тебе.
МОЛИТВИ ПСАЛМІВ
Помилуй мене, Боже
- Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої.
- Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.
- Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною.
- Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм.
- Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя.
- Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені.
- Окропи мене ісопом – і очищуся, омий мене – і стану біліший від снігу.
- Дай мені почути радість і веселість – і зрадіють кості мої упокорені.
- Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої.
- Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму.
- Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене.
- Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене.
- Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе…
Псалом 50
З глибин взиваю до Тебе, Господи
- З глибини взиваю до Тебе, Господи, Господи, почуй голос мій.
- Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого.
- Якщо на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть?
- Але у Тебе прощення; нехай благоговіють перед Тобою.
- Ради імені Твого я надіюся на Тебе, Господи; терпіла душа моя у слові Твоїм. Уповає душа моя на Господа.
- Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповає Ізраїль на Господа.
- Бо у Господі милість і велике у Нього визволення,
- і Він визволить Ізраїля від усіх беззаконь його
Псалом 129
Молитви при вмираючих хворих і бездиханних
Ось, Господи, Творче Неба і Землі, Твоє творіння, що повстало на Твій образ з такою турботою і любов’ю: не погордуй ділом рук Твоїх, благаю Тебе, навіть якщо побачиш його спотвореним гріхом.
Ось, о Воплочене Слово, це творіння, яке належить Тобі: не відкидай його, якщо воно видається Тобі позбавленим добрих діл, але наділи його Твоїми благами, Твоїми нескінченними достоїнствами, у які Ти наказуєш нам самих себе зодягнути.
Ось, божественний Законодавче, це творіння, що стало Твоїм ворогом через гріхи: прости, Господи, Твоїм ворогам, і даруй їм Твою милість; адже Ти навчив нас прощати нашим ворогам.
Ось, о добрий Пастирю, загублена овечка, яку Ти розшукував у цій долині сліз упродовж тридцяти трьох років: не дозволь, що вона втекла з Твоїх святих плечей, щоб стати здобиччю ненаситних вовків, але поверни її до Божого дому.

Ось, Ізбавителю світу, творіння, задля якого Ти витерпів несказанні муки на хресті: не покинь його тепер, Господи, бо воно відплатило невдячністю, але спаси його заради тих страждань, які Ти пережив у Гетсиманському саду, заради Твоїх святих ран, Твоєї крови, Твоєї смерті!..
Ми зможемо ще часто казати: Ісусе, будь моїм Ісусом, тобто моїм Спасителем! Ісусе! Ісусе, допоможи мені в Твоє ім’я та захисти нас від ворога і прийми нас у годину смерті. Амінь.
МОЛИТВИ БОСЮЕ В ЧАС НАБЛИЖЕННЯ СМЕРТІ
Від страху смерті
«Я є воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе. І кожен, хто живе і вірує в Мене, не помре повік… Хто слово Моє збереже, той не побачить смерти повік» (Ін. 11:25,26; 8:51).
О Ісусе, будь моїм життям! І моїм воскресінням, за Твоїм словом.
О мій Боже, о справедливий судде, я корюся вироку смерті, який Ти виніс супроти мене за мій гріх.
О смерте! Я буду твоєю смертю, сказав Син Божий.
«Смерте! де твоє жало? пекло! де твоя перемога?» (Ос. 13:14). Де твоя зброя? Мій Господь відняв у тебе зброю.
Від страху перед совістю
Боже милостивий, будь мені грішному. «Батьку! Згрішив я перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх» (Лк. 15:18,19).
«Хто буде звинувачувати обраних Божих? Бог виправдовує їх. Хто осуджує? Христос Ісус помер, але й воскрес: Він і праворуч Бога, Він і піклується за нас. Хто відлучить нас від любови Божої?» (Рим. 8:33-35). Хто позбавить мене Його любові? Хто завадить мені Його любити?
«Кому мало прощається, той мало любить» (Лк. 7:47). «На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене. В руки Твої віддаю дух мій – Ти визволив мене, Господи, Боже істини» (Пс. 30:2,6).
«А коли примножився гріх, стало більше благодаті» (Рим. 5:20).
У великому стражданні
«Я співрозп’явся Христові, і вже не я живу, а живе в мені Христос… вірою живу в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене» (Гал. 2:19,20).
«Завжди мертвість Господа Ісуса носимо в тілі, щоб і життя Ісусове відкрилося в тілі нашому» (2Кор. 4:10). «Отче, о, коли б Ти благоволив пронести чашу цю мимо Мене! А втім, не Моя воля, а Твоя нехай буде!» (Лк. 22:42).
Мій Боже, дай мені терпіння. Ти сказав: «Вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше» (1Кор. 10:13). Ти вірний, мій Боже! Я покладаюся на Твою обіцянку. Знаю, Господи, якщо це зерно, якщо це смертне тіло не зазнає смерті, воно не принесе жодного плоду. Вели мені принести гідні плоди покути. О Ісусе! Цілую хрест, який Ти на мене поклав; хочу нести його до кінця: дай мені сили витримати його.
Прийми цю малу жертву і з’єднай її з Твоєю, досконалою і безконечною.
Поклоняючись хресту і цілуючи його
О Ісусе! Ти був піднятий на цей хрест, щоб стати нашою надією. «І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3:14). Плодом цього жорстокого і таємничого возвеличення стало зцілення цілого світу.
О Ісусе! Поклоняюся Тобі на цьому хресті; і перебуваючи біля Твоїх стіп, кажу Тобі як молода: «Приваблюй мене, ми побіжимо за» Тобою (Пісня Пісень 1:3). Милосердя, яке дало нам відчути страждання на хресті, любов, яка Тебе привела на смерть і яка виходить з усіх Твоїх ран, – це ніжний аромат, що притягує моє серце. Тягни мене так лагідно і сильно, як, за Твоїми словами, Твій Отець притягує до Тебе усіх тих, які приходять (див. Ін. 6:44); такою могутньою силою, яка не дозволяє мені зупинятися на півдорозі. Дай мені дійти до Тебе, до Твого хреста; дай мені злучитися з ним, будучи пронизаним Твоїми стражданнями, розіп’ятим з Тобою; так, щоб я жив уже тільки для Тебе; і щоб прагнув уже тільки цього безсмертного життя, яким Ти нас удостоїв через Свій хрест.
О Ісусе, яке мізерне все в очах того, хто Тебе знайшов, хто досягнув Тебе, Твого хреста! О Ісусе, яку доброчесність Ти заховав у цьому хресті! Дозволь, щоб моє серце відчуло її тепер, коли я своїми стражданнями прив’язаний до нього.
