Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
20:1-31 – Мова Ця глава складається з невеликої добірки висловів, присвячених темі мови. Ці вислови пов’язані між собою переважно за тематичними ознаками чи за ключовими словами, але не логічно. Вислови, присвячені повчанню та напучуванням (20:1-3), починаються з нагадування, що іноді мовчання є мудрим. Ідея, закладена в 20:4 («що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити!»), очевидно …
18:1-14 – Велич і милосердя Господа Продовжуючи роздуми про творіння як дар Господа в 16:24-17:4, у першому фрагменті (18:1-7) цієї глави автор проголошує Бога Творця єдиним справедливим, ставить риторичне запитання, щоб показати неспроможність людей осягнути величні діла Божі, і стверджує, що людині неможливо дослідити чудеса Господні. Чому ж тоді Господь довготерпеливий та милосердний до них? …
14:20-15:10 – Пошук та отримання мудрости У двох частинах ідеться про пошук мудрости (14:20-27) та переваги мудрости (15:1-10). Перший вірш починається благословеннями (14:20-21), що проголошують мудреця щасливим, як про це сказано в Пр. 3:13,17. Автор змальовує пошук мудрости за допомогою трьох образів: полювання (14:22), будинок (14:23-25), тінисте дерево (14:26-27). Образ «дому мудрости» з’являється також і …
11:7-28 – Справжнє багатство Ця секція розпочинається короткою частиною (11:7-9), в якій ідеться про розсудливе ставлення до інших; цей фрагмент можна сприймати як вступ до подальшого тексту або як окремий текст. В усіх коротких наступних частинах мова йде про Бога як про справжнє джерело багатства: тут подано застереження про оманливу надійність земних багатств (11:10-13,14-19,20-21,22-24,25-28). Ми …
8:1-19 – Про обережність у соціяльних стосунках Поради юнакові, що прагне мудрости, стосовно людей, чи ситуацій, яких потрібно уникати, а також причини цього, подано у формі заборонювальних наказів («не роби…»). Причини мають в основному прагматичний характер (уникай негативних наслідків та знеславлення), хоч мотивація, сформульована в 8:5-7, більше належить до духовної та філософської сфер. У центрі …
6:5-17 – Дружба У цьому фрагменті Сирах пропонує опис дружби, найповніший із тих, які ми можемо знайти в Біблії (див. також 9:10-16; 19:13-17; 22:19-26; 27:16-21; 37:1-6). Його підхід до цієї теми не є теоретичним, він не переймається визначенням поняття дружби, а також не намагається шукати причини, чому людям потрібні приятелі. Він радше пропонує практичні поради …
3:1-16 – Батьки й діти Як страх Господній виражається в сімейних стосунках, добре ілюструє приклад: «Шануй свого батька та матір свою» (Вих. 20:12; Втор. 5:16). Звертаючись до дорослих дітей («мої сини»), а не до малих дітей, Сирах використовує сапієнціяльні традиції, щоб пояснити причини, наслідки й переваги шанобливого ставлення до батьків. Його повчання розвивається на основі …
Розгляд окремих фрагментів у такій послідовності дає змогу проаналізувати Книгу Сираха на літературному, історичному та богословському рівнях. Такий аналіз не може замінити читання тексту й розмірковування над прочитаним. Радше він має збагатити нас і спонукати до такого читання й розмірковування. На літературному рівні наш аналіз привертає увагу до сюжетної лінії (Сирах наставляє свого учня), художніх …
Оригінальні історичні контексти Про історичні обставини написання Книгу Сираха відомо більше, ніж про переважну більшість книг Біблії. Її написав в Єрусалимі якийсь учитель на ймення Ісус (50:27) близько 180 р. до Р. Хр. З одного боку, первосвященик Симон (50:1-24), який помер у 196 р. до Р. Хр., здається постаттю минулого. З іншого боку, у книзі …
Назва «Книга Сираха» походить від імени «Ісус син Єлеазара, син Сираха» (50:27). У зв’язку з цим прийнято приписувати її авторство Сирахові («синові Сираха»). У латинській традиції ця книга відома під назвою «Ecclesiasticus» («Церковна книга»). Католики й православні вважають цю книгу канонічною, на відміну від юдеїв і протестантів (хоча в протестантській традиції вона також використовується). Книга …