Розділи 8-10

8:1-19 – Про обережність у соціяльних стосунках

Поради юнакові, що прагне мудрости, стосовно людей, чи ситуацій, яких потрібно уникати, а також причини цього, подано у формі заборонювальних наказів («не роби…»). Причини мають в основному прагматичний характер (уникай негативних наслідків та знеславлення), хоч мотивація, сформульована в 8:5-7, більше належить до духовної та філософської сфер. У центрі тексту – наказ дослухатися до бесід мудрих (8:8) та до розмови старших (8:9), таким чином, автор підкреслює традиційний характер мудрости, що ґрунтується на людському досвіді. Люди, що їх потрібно уникати, – сильніші, багатії, відчайдухи, грішники, зухвальці тощо, – спроможні завдати шкоди тому, хто прагне мудрости. Навіть ті, які нездатні образити – грішники, що покаялися, старці й померлі – можуть стати причиною ганьби, якщо мудра людина буде необережною. Для мудрого, чий соціяльний статус і особистість тісно переплетені, найдоречнішим ставленням до інших, особливо до тих, хто може зашкодити, є розсудливий розрахунок. Щоб захистити своє соціяльне становище, потрібно уникати відкриватися дурням і незнайомцям (8:17-19). Взаємозв’язок між соціяльним статусом та особистістю – тема, яка викликає особливу зацікавленість у середовищі мудрих.

9:1-9 – Стосунки з жінками

Тут, як і впродовж усієї Книги Сираха, автор звертається до юнака, що прагне отримати мудрість. Автор дає йому пораду про ставлення до жінок у формі (припис і його мотиви) і тоном (обачна обережність), який ми бачили в попередньому фрагменті. Якщо в Книзі Приповістей 1-9 «блудниця» ототожнюється з Нерозумною Жінкою, то тут порада стосується різних типів реальних жінок, які можуть осоромити й завдати шкоди юнакові, що прагне мудрости: ревнивої жінки, домінуючої жінки, хтивої жінки, співачки, дівчини, блудниці, красуні, заміжньої жінки. Покарання за зваблення дівчини в СЗ (9:5) полягало у відшкодуванні матеріальних збитків її батькові, і також одруження з нею (Вих. 22:16-17; Втор. 22:29), а за подружню зраду з чужою жінкою (9:9) – (Лев. 20:10; Втор. 22:12). Обережність, рекомендована юнакові, що шукає мудрости, різко контрастує з Ісусовим співчутливим ставленням до грішних жінок (Лк. 7:36-50; Ів. 7:53-8:11) і невимушеним спілкуванням із самарянкою (Ів. 4).

9:10-16 – Дружні стосунки

У цьому фрагменті йдеться про нових друзів. Він розпочинається застереженням (9:10) у вигляді хіазму: А – старі друзі, Б – нові друзі, Б’ – нове вино, А’ – старе вино. Далі йде перелік (9:11-13) трьох категорій людей, із якими не варто приятелювати, а саме – грішники, нечестиві, і ті, хто має владу вбивати, а також пояснюються причини, чому цих людей потрібно уникати. Люди, дружби з якими варто шукати (9:14-16), – мудрі, розумні та праведні, які острахом Божим дбають про Закон Всевишнього. Справжню дружбу можна знайти лише «в Господі», бо тільки тоді приятелі поділяють спільні духовні ідеали (див. 6:5-17).

9:17-10:5 – Мудрі правителі

Добрий правитель – це мудрий правитель. Ця частина розпочинається (9:17) та закінчується (10:5) символічно – образом рук, рук ремісника та рук Господніх. Тут сказано про мудрі слова, що є «інструментами» мудрого правителя (9:17-18), показано, який позитивний вплив має мудрий володар на підданих мешканців міста (10:1-3), пов’язано мудрість володаря та його успішне правління з дією «руки Господа» (10:4-5). Добрий володар є мудрим, тобто мудрець (хто знає мудрість) – це найбільш компетентний правитель. Сирах був учителем мудрости і готував юнаків до участи в державних справах (див. 38:32-34). Модель розумних правителів, які правлять для спільного блага і наділені владними повноваженнями самим Господом, перекликається з текстом Послання до римлян апостола Павла 13:1-7 (див. також Об. 13:17-18).

10:6-18 – Гордість

Мудрий чоловік повинен уникати гордині та зухвалої поведінки, що є її наслідком, оскільки така поведінка осоружна Господу й людям і спричиняє руйнівні наслідки (10:6-8). Такі ідеї розвинуто в цьому фрагменті, що пов’язаний із попереднім фрагментом, в якому йдеться про володарів (див. 10:8,10,13-17). Смерть є абсолютним і безповоротним джерелом смирення й приниження для всіх людей, оскільки зарозумілість і пихатість людини закінчується розкладанням після смерти (10:9-11). Третя секція (10:12-18) показує, що людська гординя – це результат свідомого відступу людини від Бога (= що є гріхом) у 10:12-13а, та завершується запереченням того, що Бог чи природа є джерелом гордині в 10:18. Вірші в середині секції (10:13-17) містять роздуми про те, як Бог упокорює гордих і владних та підносить принижених і смиренних. Мова цього фрагменту подібна до тієї, яку вжито в Пісні Анни (1Сам. 2:1-10) та Величанні Богородиці (Лк. 1:46-55). Оскільки гординя означає відвернення від Бога, Бог не перебуває на боці гордовитих, і такі люди можуть очікувати лише катастрофічних наслідків своєї гордости.

10:19-11:6 – Честь та безчестя

У світі Сираха поняття чести й ганьби були тісно пов’язані з соціяльним статусом людини і ставленням інших людей до неї. Ті, що здобули багатство і владу, вважалися найважливішими; до тих людей, які не мали ні першого, ні другого, могли ставитися з презирством. Роздуми про справжню славу слушно витікають із попереднього фрагменту, в якому йдеться про гордість. Головний принцип показано в 10:19. Ті, хто бояться Господа, заслуговують чести; ті, хто порушують Господні заповіді, заслуговують на безчестя. Різні аспекти цього принципу викладені в коротких частинах: страх Господній та мудрість – це джерела справжньої слави (10:20-25), уникай вихваляння (10:28-29), повага для мудрих і багатих (10:30-31), мудрість як джерело чести (11:1), не можна судити людину за її зовнішністю (11:2-3), не вихваляйся гарним одягом (11:4), зміни, що скидають із престолу царів (11:5-6). Автор знову переосмислює те, що насправді приносить славу людині. Замість багатства та влади джерелами справжньої чести й слави є знання, мудрість, страх Господній і дотримання заповідей – це поєднання практичної людської мудрости та юдейського богослов’я. Порівняйте Як. 2:1-7 як роздуми в НЗ на цю тему.

Попередній запис

Розділи 6-7

6:5-17 – Дружба У цьому фрагменті Сирах пропонує опис дружби, найповніший із тих, які ми можемо знайти в Біблії (див. ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 11-14

11:7-28 – Справжнє багатство Ця секція розпочинається короткою частиною (11:7-9), в якій ідеться про розсудливе ставлення до інших; цей фрагмент ... Читати далі