Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
– І всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить у стократ і успадкує життя вічне (Мф. 19:29). Слідування за Христом вчить нас цінувати життя, те, що ми маємо тут і зараз, вчить цінувати стосунки з людьми, в яких ми бачимо …
– Тоді Петро, відповідаючи, сказав Йому: ось ми залишили все і пішли слідом за Тобою, що ж нам буде? (Мф. 19:27) Єдине, що заважає Богу преобразити цей світ, зробити його кращим – це наша невіра, бо нам (принаймні, більшості), не дуже цікавить «воля Божа, блага, угодна і довершена» (Рим. 12:2). «Бо всі шукають свого, а …
– Хто ж може спастися? – Людям це неможливо, Богові ж усе можливо (Мф. 19:25,26) Але люди вперто намагаються все робити без Божої допомоги: якщо ж у них не виходить потрапити на Небеса, тоді намагаються зробити рай на землі. Адже ясна річ, відкидаючи Бога – люди відкидають посмертне буття і для них залишається лише життя …
– І ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти (Мф. 19:24). Скільки припущень було зроблено стосовно цього виразу, скільки усіляких гіпотез отримало життя завдяки цьому вислову! Але поглянемо на цю ситуацію без алегорії, а прямо. От уявімо, Ісусу треба пояснити учням просту, начебто, істину: «Бо благодаттю ви …
– Істинно кажу вам, що тяжко багатому ввійти у Царство Небесне (Мф. 19:23), – ці слова Христос звернув до учнів Своїх, а не до юнака, який «відійшов у скорботі». Якби юнак все таки залишився з Христом, хоча б на короткий період часу, він би дізнався «як тяжко тим, хто надіється на багатство, увійти в Царство Боже» …
– Піди продай добро твоє… і приходь та йди слідом за Мною… (Мф. 19:21). Тепер же можна поговорити про цю настанову в алегоричному, переносному сенсі, але вже відносно нас, людей, яким випала честь жити в ХХІ столітті. У стосунках з Богом людям часто заважає… їх власний життєвий досвід, особливо, коли відбувається їхнє перше знайомство, коли …
– Коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною. – Почувши слово те, юнак відійшов у скорботі, бо мав багато добра. (Мф. 19:21,22). – Багато біблійних тлумачів вважають, що Ісус казав тут алегорично, у переносному сенсі, що ніби тут Він …
– Все це я зберіг від юности моєї; чого ще не вистачає мені? (Мф. 19:20) «Напоум юнака на початку путі його: він не ухилиться від неї, коли і постаріє» (Притч. 22:6), – у дитинстві хтось настановив цього юнака в знанні Закону Божого… от тільки не привчив до його виконання. Бо якби юнак був привчений до …
– І люби ближнього твого, як самого себе (Мф. 19:19). Любов до ближнього має абсолютний вплив на нашу свідомість, і відповідно – наше життя. Любов задає напрямок руху нашого життя, між іншим, нелюбов, ненависть теж задає подібний вектор – тільки в інший бік: не зростання в чеснотах, розвиток (відкриття) природних талантів, як у випадку любові, …
– Дотримуйся заповідей. – Яких? – Не вбивай; не чини перелюбу; не кради; не лжесвідчи; шануй батька й матір; і люби ближнього твого, як самого себе (Мф. 19:17-19) Юнак не побачив в особі Співрозмовника «путь, істину і життя» (див. Ін. 14:6), тому Ісус спрямував його погляд на ближнього, адже всі перераховані заповіді закликають любові до …