Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Цього вечора сонце зайшло швидко. Учні один за одним сходилися на обумовлене місце, яке вказав Петро. Вони знайшли його тоді, коли він збирався дати лад човну. Усіх здивувало, як ретельно він готував сіті. – Ми справді будемо рибалити. Стільки часу минуло, і я знову відчуваю свіжий вітерець з озера, що кличе мене. Зачекаємо, доки Полярна …
Ісус йшов наодинці берегом озера. Вдалині учні сперечалися, що ж їм далі робити. Дні, які щойно минули, були дуже важкими. Туга через смерть і поразку посіяла розгубленість перед невизначеним майбутнім. Потім прийшла новина про зникнення тіла Ісуса. І під кінець, недовіра внаслідок цього дивного візиту. Це сталося вранці, коли в сонному місті Петро разом з …
Петро та інші апостоли зібралися разом, аби постаратися краще зрозуміти, що ж сталося в ці дні. Те, що Ісус воскрес із мертвих, – було вже незаперечним фактом. Порожній гріб залишив надію і нову тривогу. Чи вони побачать Його знову, чи зможуть ще раз із Ним поговорити, чи Він залишився таким самим, як до цього, а …
Атмосфера того, першого після суботи дня була задушлива. Первосвященик Каяфа ще спав. Але одне жахіття уві сні не давало йому спокою. Він просинався весь у поті, повертався на своєму ложі, та потім, коли йому вдавалося заснути знову, жахіття повторювалося саме з того місця, де перервалося: Ісус з Назарету, усміхнений, знову з’являвся посеред натовпу і, повільно …
Для Юди це було занадто. Що за пророк цей Ісус, Який в’їжджав у Єрусалим, сидячи верхи на ослиці і Якого вітав натовп обірванців? Ні обладунків, ні коня, ні меча, жодного знаку, потрібного для повстання! – Бачиш, Юдо, як Його величають? Пальмове віття, плащі на дорозі, дорослі і старші, які штовхаються, щоб лише побачити Його і …
Вони переходили через Галилею і, звісно, багато людей збіглося б, щоб Його зустріти. Але цього разу Ісус хотів бути лише з дванадцятьма. – Ніхто не має знати, що ми є тут, – сказав Він. – Дивно! – думали учні. – Він завжди йшов до людей, і коли ми намагалися Його захистити, то Він постійно нам …
Це був один з тих вечорів, коли Ісус, на довше, ніж зазвичай, зупинився поговорити з учнями. Було важко слідкувати за Його думкою, однак усі оцінили Його слова як надзвичайно захопливі. – Отже, не буде більше ні рабів, ні господарів, а всі стануть рівними? – спитав Іван. – Я вже вам пояснював це: ви звикли сприймати …
Учні були неспокійні. Селом швидко поширилася чутка: в Єрусалимі хотіли смерти Ісуса. Це була лише чутка, але ті, хто її приніс, знали, що деякі з первосвящеників і книжників лише шукали приводу, аби в чомусь Його звинуватити і схопити. Петро був виразником цих побоювань. – Ісусе, нам треба на деякий час заховатися. Ми дізналися, що вони …
Вечір був спекотним і важким. Великі чорні хмари провіщали дощову ніч. Вітер, який дув щораз сильніше, доносив далекі голоси тих, що поспішали додому. У селі, де зупинився Ісус з деякими зі Своїх учнів, усі люди поверталися до своїх убогих хатин у сподіванні, що буря їх мине. Коли перші спалахи блискавок освітили похмуре небо, хтось постукав …
Петро, сидячи в тіні високого платана, щось напружено обдумував. Він міркував про те, що сказав Ісус, але не міг це достоту зрозуміти. Чим більше він думав, тим менше розумів. Він міг би махнути на це рукою, очікуючи, що щось та прояснить його замішання. Але Петро не та людина, яка могла б залишити що-небудь на потім, …