Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Так зване повідомлення про встановлення Євхаристії, тобто слова і жести, через які Ісус дав учням Себе Самого у хлібі та вині, творить ядро передання про Тайну Вечерю. Крім трьох синоптичних Євангелій – Матея, Марка і Луки – це повідомлення знаходимо у св. Павла в Першому Посланні до Коринтян (11:23-26). Чотири повідомлення в загалом дуже схожі, …
Проблема датування Тайної Вечері Ісуса базується на протиріччі у питанні між синоптичними Євангеліями, з одного боку, та Євангелія від Йоана – з іншого. Марко, якого Матей і Лука наслідують у головному, долучає сюди конкретну дату: «А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до Нього учні: „Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, – щоб …
Ще більше за есхатологічну промову Ісуса, яку ми розглядали у 2-му розділі цієї книги, повідомлення про Тайну Вечерю Ісуса і встановлення Євхаристії насичені безліччю суперечливих гіпотез, що, здається, безпосередньо прагне перекрити доступ до справжнього дійства. Щодо тексту, який стосується істинної основи християнства і, загалом, ставить важливі історичні питання, це не викликає здивування. Я намагатимусь іти …
«Щоб всі були одно…» Наступною вагомою темою «Архієрейської молитви» є майбутня єдність учнів Ісуса. Погляд Ісуса при цьому – зокрема в Євангеліях – виходить за межі теперішньої спільноти учнів й адресований всім, котрі «завдяки їхньому слову увірують в Мене» (Йо. 27:20): широкий горизонт майбутньої спільноти віруючих відкривається над поколіннями, майбутня Церква ввійшла в молитву Ісуса. …
«Освяти їх у Твоїй істині…» По-друге, я хотів би торкнутися теми освячення і посвяти, яка найвиразніше вказує на зв’язок примирення з архієрейством. У молитві за учнів Ісус каже: «Освяти їх у Твоїй істині: слово Твоє – істина… Віддаю Себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині» (Йо. 17:17-19). Долучимо сюди з …
Після вмивання ніг в Євангелії від Йоана слідують прощальні промови Ісуса (розд. 14-16), які у 17-му розділі врешті вливаються у велику молитву, для якої лютеранський богослов Давид Хитреус (1530-1600) викарбував назву «Архієрейська молитва». У добу Отців Церкви на єрейський характер молитви особливо вказував Кирило Олександрійський (пом. 444 р.). У своїй монографії Андре Фуллє цитує щодо …
Таємниця зрадника Уривок про вмивання ніг ознайомлює нас з двома відмінними формами реакції людини на дар: Юди і Петра. Відразу після промови про приклад, Ісус говорить про падіння Юди. Йоан каже, що Ісус стривожився духом і посвідчив: «Істинно, істинно говорю вам: Один з-поміж вас Мене зрадить!» (13:21). Йоан тричі говорить про «стривоженість» Ісуса: біля гробу …
Після повчальних промов Ісуса, які слідують за повідомленням про Його в’їзд в Єрусалим, синоптичні Євангелії знову подають розповіді з точним датуванням, яке підводить до Тайної Вечері. Марко на початку 14-го розділу зазначає: «Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки…» (14:1), тоді повідомляє про намащення у Витанії та зраду Юди і продовжує: «А …
Перш ніж перейти до апокаліптичної частини промови Ісуса у вужчому сенсі, спробуймо переглянути те, з чим ми мали справу досі. І ми знайдемо: насамперед – це оповіщення про зруйнування храму, а також у Луки – чітка вказівка на зруйнування храму. Однак очевидно, що ядро передвістя Ісуса стосується не зовнішніх воєнних та руйнівних дій, а спасенно-історичного …
При поверхневому читанні та слуханні есхатологічної промови Ісуса складається враження, що Ісус кінець Єрусалима хронологічно чітко пов’язав з кінцем світу, особливо, коли читаємо Матея: «Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться… Тоді на небі з’явиться знак Сина Чоловічого…» (24:29 н.). Це пряме хронологічне переплітання кінця Єрусалима та кінця світу як цілісність потребує додаткового підтвердження, коли, …