Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Чому ж тоді між Ним і фарисеями виник конфлікт? Найважливішою причиною було сприйняття благочестя, яке панувало серед фарисеїв. Їх «вірність Закону» була не тільки цілою філософією життя, а й детальним її планом, продуманим до дрібниць. Мету цього плану – освятити кожний бік повсякденності, в усьому виконуючи волю Божу, Христос не заперечував і не міг заперечувати. …
Весна 28 р. Хоча Ісус часто жив як мандрівний проповідник, учні не могли не відчувати, що Він має певний план, схожий на далекоглядний задум полководця. Він вимагав від них рішучості стояти до кінця. Його євангеліє не мало нічого спільного з мрійливою благодушністю і розслабленістю. Тепер суд цьому світові. «Нині князь світу цього вигнаний буде геть» …
Чи можливе, чи під силу людині те, до чого закликає Євангеліє? Адже людина, навіть полюбивши ідеал, часто не знаходить у собі сили піднестися до нього. Інше могутнє тяжіння оволодіває нею, притискуючи до землі – і людина служить наживі, носить на шиї жорна турбот, марно тратить відпущені їй дорогоцінні дні. Вона краще чує голос того, хто …
Саме слово «церква» Ісус уживав мало, мабуть тому, що в ті дні воно конкретно пов’язувалося із старозавітною общиною. Церква ж Христова закладала підвалини нової духовної спільноти, хоча й зведеної на ґрунті Старого Завіту. Ісус дає їй власні закони, відмінні від законів, прийнятих у земних царствах. («Поміж вас хай не буде так…»). Він підбадьорює її: «Не …
Що ж таке Царство Боже, вість про яке посідає таке важливе місце в проповіді Ісуса? Прихильники вульгарного месіанства пов’язували це поняття зі зовнішнім торжеством Ізраїлю і фантастичним добробутом на землі: сонце помножить своє світло, ріки – живильну воду, плоди будуть незвичайних розмірів. Пророки ж вірили, що воцаріння Бога прожене усяке зло і перетворить всесвіт. В …
Впевненість у тому, що є інше життя, яке триває й після зотління тіла, притаманна людям з найдавніших давен. Такі мислителі як Платон і Посидоній уперше по-філософськи обґрунтували цю думку. Вони стверджували, що наш земний шлях є лише прелюдією вічності. Платон навіть вважав уміння готуватися до смерті головною доброчинністю мудреця. Старозавітна релігія в цьому сенсі була …
Був ще один пункт, у якому Євангеліє заперечувало Старий Завіт. Закон визнавав за чоловіком право залишити дружину з найменшого, іноді малозначущого приводу. Це було відбитком патріархального права, яке панувало на Сході. Хоча в Біблії високо цінувалися любов і жіноча цнота, а мати оточувалася пошаною, за Законом становище жінки мало різнилося від прийнятого в інших країнах. …
Ставлячи на перше місце духовну сутність Закону, Христос повернув первісне значення настанові про суботу. Людина наших днів не завжди спроможна оцінити значення цієї заповіді. Призвичаєні до визначених днів відпочинку, ми забуваємо, чим була для древніх субота. Вона не дозволяла буденним клопотам заполонити душу, надаючи час для молитов і роздумів, вона давала перерву в праці всім: …
Багато поколінь юдейських богословів намагалися точно визначити число заповідей, які записані в Торі, а деякі з них вважали, що є заповіді, які передають саму основу віри. Тому один з книжників вирішив почути думку Ісуса й таким чином отримати чітке уявлення про погляди галилейського Наставника. – Учителю, – запитав він, – яка заповідь найбільша в законі? …
Зло, з яким людина зустрічається найтісніше, живе в ній самій: з одного боку – воля до панування, до утиску і насильства, з іншого – сліпа бунтівливість, яка шукає самоутвердження і безмежного простору для інстинктів. Ці демони чекають на дні душі, готові будь-якої миті вирватися назовні. Їх живить відчуття власного «я» як єдиного центру, що має …