Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Іуді не було від роду зумовлено стать зрадником Слова Христа так само багатопланові, як і Його особа. У них завжди є щось божественне і таємниче, немов Христос, розмовляючи з народом, у той же час продовжує вести діалог з Богом-Отцем. Ця багатоплановість відбиває звернення до різних рівнів буття від людини до Всесвіту. Технічно усі Христові вчинки …
Постать Іуди Іскаріотського користується неабиякою увагою, як серед вірних, так і серед населення налаштованого скептично до біблійної історії. Чим привертає особа апостола-зрадника людей світу цього? На це питання складно відповісти, а от чим привертає вірних – відповісти значно легше. При чому питання зради Христові хвилювала не тільки вірних усіх часів, але й самих апостолів: «Ісус …
Спроба історичної реконструкції З часів Євангельських подій людство не знає імені ганебнішого і нижчого, ніж ім’я Іуди Іскаріота. Історію про те, як один з найближчих учнів Христових за тридцять срібників зрадив свого Божественного Учителя на розп’яття, знають сьогодні навіть люди, які жодного разу в житті не читали Біблію. Але в тих, хто читав Євангельську розповідь …
Двоїстість євангельського образу Іуди очевидна. З одного боку – це злодій і зрадник, якого любов до грошей призвела до страшного злочину. З другого – це нещасна людина, можливо – найнещасніша за всю історію людства, якій, за словом Спасителя, краще було б не народитися. Учень, який зрадив свого Учителя на тяжку смерть і повісився від жаху …
І ось, перед цими подіями нам належить простояти впродовж цілого тижня. Це більше, ніж наші сили могли б винести, якби в нас було тільки трішки більше чуйності. Ми тільки тому можемо з року в рік переживати краєчком душі те, що здійснюється в ці дні, що ми занадто нечутливі, занадто безживні, – і вступаючи щороку в …
На Голгофу піднімалися три людини, три лиходії: Ісус з Назарету і двоє інших. У натовпі, ймовірно, було певне нерозуміння; за ці дні багато хто, ймовірно, обговорював долю Ісуса і Його особу; Він був іншим – не один з трьох. Він якось виділявся: для одних тим, що Він, переможений самозванець, зараз має пережити заслужене Їм; для …
Ніч Гефсиманська, це межа залишення людською допомогою, людською любов’ю, це час, коли Спаситель залишається один – один зі Своєю людською долею в мить, коли ця людська доля уся зводиться і зосереджена тільки на одному: на прийдешній смерті. Христос, після Тайної Вечері вийшов у нічну пітьму зі Своїми учнями; Він пішов за Кедрон у сад Гефсиманський; …
Вхід Господній в Єрусалим – одне з найтрагічніших свят, яке нам доводиться пережити. У ньому, неначе, усе двоїться. Є ряд подій очевидних, які привертають до себе увагу, і є якась глибина цих подій, яка майже непомітна і яка носить вже на собі відбиток Страстей Господніх. Зовні – урочистість. Господь в’їжджає в Єрусалим як цар, на …
Караючись на засланні в Петропавлівському форті, Тарас Шевченко знайшов на березі Каспійського моря вербову гілку. Прибувши до місця свого проживання, поет увіткнув її в землю і щодня ретельно поливав. За п’ять років до неба вип’ялось розлоге дерево, у холодку якого Шевченко міг сидіти і відпочивати. І саме в цей час він згадав святоотцівську оповідку про …
Одного разу митрополит Андрей Шептицький запитав у молоді: «Як гадаєте, чому квітка завжди така прекрасна?» І одразу відповів: «А тому, що протягом дня вона постійно свою голівку повертає до сонця!» Кажучи так, Митрополит натякав, що і людина, якщо хоче бути прекрасною, має постійно шукати Бога і прагнути споглядати Його красу. У своєму чудовому посланні «Про …