Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Взагалі, якщо зважати на слова Христові: «Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого» (Ін. 15:5), – то кожен з нас постає перед вибором: або з Христом, або намагаємося впоратися по життю без Нього і без плоду. От …
та виговорювати всяке лихе на вас, обмовляючи Мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами. Св. Єфрем Сирин учить, що (з погляду бісів, тобто – того світу, яким править сатана) цнотливий християнин поводиться погано. І за «благопристойними» і за «сучасними» стандартами наші погляди на …
Якщо ми приймемо, що Нагірна проповідь звернена до всіх християн, звідси витікає, що кожного християнина «гнатимуть», причому саме так, як гнали пророків. Блаженство переслідуваних за правду перекликається з блаженством миротворців. Ми вже бачили, що їх теж женуть, бо вони сповідують не той нетерпимий мир, якого шукають світські рухи і партії. Це допомагає зрозуміти, чому, описавши …
Необхідно уточнити, що тут і мови немає про клопіт, про активну діяльність. Іноді така діяльність потрібна, але до миротворення вона не має жодного відношення. Миротворець нікого не заспокоює, не шукає зручних компромісів – він просто сповіщає, що роздроблена дійсність переможена Божою цілісністю. Тут і мови немає про поступки чи потурання. Цілісність Божа вміщує все, що …
Блаженство миротворців тісно пов’язане з блаженством чистих серцем, бо мир і чистота нероздільні. Істинний духовний мир буває лише в чистих серцем, а без такого миру не зумієш примирити інших. У ченців-пустинників є одне передання: три християнина присвятили свої справи Богові. Один вирішив мирити людей, другий – допомагати хворим, третій пішов у пустелю. Перший не зміг …
Але не лише краса, і лад, і таємниця навколишнього світу ведуть нас крізь «видиме» до «невидимого» (див: Рим. 1:20). Очищення серця має привести до тієї невинності, яку мали перші люди до гріхопадіння. Тема ця невпинно повторюється в аскетичній літературі. Особливо цікаво, що, очистивши серце, людина втрачає той «дух страху», про який говорить апостол Павло (див: …
Блаженство це звертає наш погляд до серця. Нинішній читач може подумати, що йдеться про «емоції», протиставлені «розуму», який для нього пов’язаний з мозком, з головою. Проте в стародавньому світі – у семітів, у греків, у римлян – інакше співвідносили частини тіла і функції душі. Юдеї пов’язували різні почуття далеко не лише з серцем. Гнів поміщався …
Згідно християнської аскетичної традиції, безглуздо і безплідно витрачати гнів один на одного. Його потрібно звертати на гріхи, а не на людей, тим самим (і передусім) – на свої гріхи. Заперечуючи «світ цій», ми не маємо права заперечувати жодну людину. Двосічний меч Слова (див: Євр. 4:12) розділяє не окремих людей, а всіх людей, узятих разом, від …
Якщо ми побачили Божу справедливість і зажадали її, якщо ми плачемо про світ, де її так мало, ми природно відчуємо обурення і гнів. Гнів – спокуса тих, хто бачить ясно. Чи можна винести, що Божий світ так потворно зіпсований слабкістю і злістю людини? Чим більше прагнемо ми до справедливості Царства Божого, тим важче нам спокійно …
Коли ми виправимо наші головні фізичні почуття, ми навчимося цінувати, скажімо, їжу. Божий світ – дивне місце, потреб у нас багато, і, навчившись цінувати головне, ми розберемося, що цінувати за «зайве»; раніше ж цього ми нічого взагалі не зможемо оцінити. Врешті-решт, блаженство голодних не обіцяє для них «мінімального раціону» – вони не лише задовольнять голод, …