Вічний принцип
У своїй класичній книзі «Пізнаючи Бога» Дж. І. Пакер пише: «Тема божественного гніву стала табу в сучасному суспільстві, і християни, у цілому, прийняли це табу і навчилися ніколи не торкатися цієї теми». Пакер стверджує, що гнів Божий ніколи не був у списку найпопулярніших тем для обговорення, хоча автори книг з Біблії регулярно цю тему підіймають. А. В. Пінк у книзі «Божі Атрибути» стверджує, що в усьому Писанні набагато більше згадок про гнів, лють і обурення Боже, ніж про Його любов і доброту».
Як ви бачите, тема гніву Божого не чужа книзі пророка Наума. Пакер також запитує: «Чому ж, коли Біблія так голосно про це заявляє (про гнів Божий), ми вважаємо за належне мовчати? Чому ми почуваємося незручно і збентежено, коли піднімається ця тема, і намагаємося пом’якшити її?… Що ж лежить в основі наших сумнівів і труднощів?»
Цікаве те, що в перших віршах книги Наум вводить твердження про Бога, протилежні до заяв про Його гнів: «Господь довготерпеливий» (1:3) і «Добрий Господь» (1:7). На вашу думку, чи пов’язані ці два твердження з темою гніву Божого?
А. В. Пінк не лише пропонує нам часто роздумувати про гнів Божий, але також вказує три причини, чому така практика буде для нас корисною: «По-перше, наше серце буде повністю насичено Божою відразою до гріха… По-друге, породити істинний страх Божий у наших серцях… По-третє, привести наші душі до сердечного поклоніння (Ісусу Христу), за те, що позбавив нас від «прийдешнього гніву».
Яка з цих трьох причин найбільш мотивує вас? Чому?
Священний гнів і свята милість були, є і завжди будуть Божими атрибутами, що між собою співіснують. Тому, ми у відповіді за те, щоб завжди тримати їх у рівновазі, це і є наш вічний принцип. Ми не маємо права зменшувати Бога, або показувати Його не таким, як зображує Його Біблія. Що важкого для вас у тому, щоб утримувати ці поняття в рівновазі?
Розкрийте Богові ці труднощі в молитві. У той же час скористайтеся можливістю використати пораду Пінка і прославте Ісуса за звільнення від прийдешнього гніву.
