Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!.
Наш Бог є Богом, що ламає бар’єри. Досконалою ілюстрацією цієї прикмети Бога є сьогоднішнє Євангеліє – зустріч Ісуса із самарянкою.
Які бар’єри подолав Ісус? Почнімо від бар’єру статі. За тих часів було дуже незвичним, щоб чоловік привселюдно розмовляв із жінкою, до того ж незнайомою. Ісус, бажаючи спасти жінку, не зважає на цей звичай.
Наступним бар’єром є національність. Ісус і самарянка належали до народів, які зневажали й ненавиділи один одного. Для Ісуса, серце Якого було сповнене любови до цієї жінки, цього бар’єру не існувало.
Ще один бар’єр – це відмінність релігій, пов’язана, зрештою, з попередньою перешкодою. Втім, для Ісуса не є проблемою розмовляти з кимось, кого, з погляду юдаїзму, вважають єретиком.
І врешті найважливіший, мабуть, бар’єр – гріх жінки. Ісус долає і цей бар’єр. Ісус, приходячи до людини, руйнує майже всі мури, які відділяють людину від Бога. Існує тільки одна межа, подолати якої не може. Це свобода – наша свобода. Можемо сказати Богові «ні». Перед нашою відмовою Бог безсилий. Та чи варто? В ім’я чого маємо втікати від Бога? Те, що Він дає нам, є нашим найбільшим добром.
