Преображення купи нещасних (Лк. 24:35-48)

Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

Здавалось би, що три роки праці Ісуса з апостолами, обраними з-поміж учнів, – це достатньо тривалий час, щоб сформувати з них свідомих своєї місії та компетентних «професіоналів». На жаль, ця формація не дала очікуваних результатів. Бачимо це на прикладі того, як зреагували учні, коли побачили Воскреслого, про що коротко сказано так: «Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?» (Лк. 24:38). Можна це також описати сучаснішою мовою: купа нещасних, які тремтіли від страху.

Цій купі нещасних Ісус довіряє важливу місію – проповідувати навернення та відпускати гріхи. І то не на своїй вулиці чи у своєму селі, а в цілому світі. Каже учням, що мають бути свідками.

Чи Ісус не припустився помилки? Чи не довірив місії людям, які не були здатними виконати її? Ні, жодної помилки не було, але мусило відбутися щось, що преобразило боязких учнів на справжніх свідків Христа. Тим чимось був реальний, особистий досвід воскресіння Ісуса та пізніший досвід зіслання Святого Духа.

Цей порядок залишається незмінним до сьогодні. Жодна формація не дасть плодів, якщо той, кого формують (дитина, батько чи мати, семінарист, священик), сам не досвідчить й не повірить, що Ісус справді воскрес, і якщо не буде утверджений силою з небес.

Попередній запис

Замість вірити – дискутували (Лк. 24:13-35)

Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Людина має великий розум, але часто його недостатньо. Бувають такі справи, які перевищують ... Читати далі

Наступний запис

Такий близький, що аж важко повірити (Ів. 1:1-18)

І Слово сталося тілом. Ми готові повірити в спасителя, який спускається з неба, прибуває з-за моря або принаймні з-за гір. ... Читати далі