Замість вірити – дискутували (Лк. 24:13-35)

Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його.

Людина має великий розум, але часто його недостатньо. Бувають такі справи, які перевищують людський розум. Саме це трапилося з учнями, які прямували до Еммауса. Вони чудово знали, що відбулося, були учнями Ісуса, які слухали Його повчання, зокрема й пророцтва про смерть і воскресіння. Були свідками розп’яття. Почули звістку про те, що в гробі немає похованого тіла. Проте не розуміли цього, не сприймали цілісно, це перевищувало їхній розум. Замість вірити – дискутували.

Лише зустріч з Ісусом подарувала благодать розуміння. Нарешті склалася цілісна картина – вони зрозуміли.

Таємниці віри незбагненні – людський розум, покинутий сам на себе, не здатен осягнути їх. Просімо Бога про благодать, про дар розуміння, про світло. Збагнемо тоді те, що незбагненне, але дуже важливе для нашого життя.

Попередній запис

Відкриймо очі (Лк. 24:13-35)

Пізнали Його в ламанні хліба. Упізнали Його під час ламання хліба – їхні очі відкрилися, хоча й раніше їхні серця ... Читати далі

Наступний запис

Преображення купи нещасних (Лк. 24:35-48)

Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять? Здавалось би, що три роки праці Ісуса з апостолами, ... Читати далі