Такий близький, що аж важко повірити (Ів. 1:1-18)

І Слово сталося тілом.

Ми готові повірити в спасителя, який спускається з неба, прибуває з-за моря або принаймні з-за гір. Та нам важко повірити в месію-сусіда. Знаємо його з дитинства, а може, навіть бавилися з ним у пісочниці або лазили по деревах.

А Ісус якраз вирішив бути поруч із нами – між нами – серед нас. Хоче ділити з нами наше повсякденне життя, нашу працю й втому. Хоче ділити смуток, а також радість. Тому напнув Свій Намет посеред нас.

Він такий близький, що аж важко повірити.

Попередній запис

Преображення купи нещасних (Лк. 24:35-48)

Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять? Здавалось би, що три роки праці Ісуса з апостолами, ... Читати далі

Наступний запис

Безлад і смітник (Ів. 1:1-18)

Споконвіку було Слово. Бог не вимагає від нас, щоб ми цілий час молилися й перебували в храмі. Щоб читали тільки ... Читати далі