Матвія 24:15-28 – 24:29-35

Матвія 24:15-28 – Про «гидоту спустошення» на місці святому

«Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають. Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого. І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою. Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих! Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.

Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде. І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться. Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи Отам, не йміть віри. Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних. Оце Я наперед вам сказав. А коли скажуть вам: Ось Він у пустині не виходьте, Ось Він у криївках не вірте! Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського. Бо де труп, там зберуться орли.»

Заповітною мрією дітей з багатьох країн є потрапити в літній табір, де можна чудово провести час – поплавати, покататися на човнах, зустрітися з друзями, посидіти навколо багаття, пограти в різні ігри. Одна з поширених табірних ігор називається «Охота на вожатого»: вожатий переодягається так, щоб його було неможливо впізнати, і ховається в натовпі жителів містечка, а діти повинні відшукати його. Спочатку буває багато помилок, завдання здається нерозв’язним, але несподівано стає очевидним: звичайно, це він!

Ісус попереджає учнів про те, що люди прийматимуть того чи іншого лідера за Месію. У них може виникнути спокуса поглянути на людину, що збирає людей у пустелі, або на когось в таємних криївках, сподіваючись знайти Ісуса, Який повернувся в новому вигляді. Але Ісус обіцяє учням, що коли з’явиться істинний Месія, Його «царська поява» (парусія) ні в кого не залишить жодних сумнівів. Ісус каже: вам не треба буде вгадувати істину за маскуванням, ви впізнаєте Мене відразу.

Фоном для усього цього послужить черга подій, які призведуть до руйнування Храму і всього Єрусалиму. Матвій, так само як і Марко, наважується говорити про це тільки алегорично, використовуючи біблійні образи з Книги пророка Даниїла. Ця книга була дуже популярна серед сучасників Ісуса, і Він вільно її цитував, розповідаючи про майбутню перемогу Царства Божого над усіма царствами світу. Даниїл говорив і про камінь, який зруйнує величезного істукана, і про те, що Бог звільнить від страждань відданих Йому людей, і про Сина Людського, який знищить чудовиськ, що ведуть війну проти людей. Будь-який єврей I ст. співвідніс би ці образи з Ізраїлем, якому відплатиться за страждання від поганського ярма.

Ці моменти з Книги пророка Даниїла найбільш відомі, але в її 9-му розділі говориться ще і про якесь блюзнірство в самому Храмі, а в 12-му розділі передбачене воскресіння всіх Божих людей наприкінці часів. Уся ця низка подій входить у первинний задум Божий.

Матвій хоче, щоб ми зосередилися на цих біблійних пророцтвах, бо інакше ми не зможемо зрозуміти відповідь Ісуса Своїм учням. Коли буде зруйнований Храм? Коли всі побачать, що Ісус – істинний Месія? Коли настане кінець нинішнього віку? Ісус каже: загляньте в Книгу пророка Даниїла, де про все це розповідається, і шукайте ознаки настання останніх часів.

Одна з таких ознак з’явилася незабаром після розп’яття і воскресіння Христового. У 40 р. Р. Х. римський імператор Калігула спробував встановити в Храмі свою величезну статую, знаючи, що це образить і принизить євреїв. Калігула був убитий, перш ніж це сталося, але події, описані в 24-му розділі Євангелія від Матвія, цілком могли статися. А ще через 30 років римські легіони оточили Храм і встановили там свої прапори, що дійсно стало початком кінця для Єрусалиму і сталого ладу життя Ізраїлю.

Що треба буде робити послідовникам Христовим, коли все це станеться? Ісус каже, що їм доведеться кидати свої домівки і тікати з Єрусалиму. Подумайте: вони не повинні битися за нового Месію, приєднуватися до визвольного руху, брати участь в якійсь битві за Царство Небесне. Через пару розділів ми прочитаємо про одного Ісусового учня, що розмахує мечем на Його захист у пітьмі саду Гефсиманського. Але це зовсім не те, чого хоче Христос. Не так прийде Царство Боже, і не в такий спосіб Ісус буде виправданий як істинний пророк і Месія.

Єрусалим підпадає під Божий суд, про близькість якого свідчать язичницькі зображення в Храмі. Ісус хоче, щоб Його люди врятувалися не лише від духовної, але і від фізичної загибелі, яка їм загрожує при руйнуванні міста. Це буде час великих страждань і поневірянь.

Але Месія прийде не в чужому вигляді, і Його виправдання читатиметься в знаках часів. У вірші 28 говориться: «Де труп, там зберуться орли». Це натяк на римських легіонерів, які, як хижі птахи, зберуться навколо Єрусалиму, готуючись розтерзати його, подібно до стерв’ятників, що живляться мертвечиною в пустелі.

Відгомони жахливих подій I ст. багато разів повторювалися в долі християнської церкви і всього світу. Коли я писав це, то усвідомлював, що багато моїх братів і сестер у Христі і в наш час вимушені тікати від жорстоких репресій, що їх як і раніше переслідують і готові убити за віру. Їх так само мучать спокуси піти за лжемесіями, які пропонують швидкі рішення.

Але основне значення цього уривка полягає в тому, що за часів Ісуса і Його учнів світ випробував найбільші породільні муки, після яких почав народжуватися новий Божий світ. Жити, усвідомлюючи цей факт і намагаючись розібратися в його довготривалих наслідках, завжди було найважливішою частиною християнського наставництва.

Матвія 24:29-35 – Явлення Сина Людського

«І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою. І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його. Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима! Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться. Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!»

В юності я хотів стати композитором, але моє життя склалося по-іншому. Тому я відчував особливий інтерес до роботи одного мого друга, композитора. Одного разу я побачив, що перед ним лежить великий аркуш паперу з дюжиною нотних станів. На першому з них він записував партію кларнета, нижче були вже готові ноти для скрипки, між ними було позначене місце вступу духових інструментів, а в самому низу листа декілька нот намічали майбутню мелодію флейти і пікколо. Приблизно через дві години ми зустрілися, щоб випити кави, і друг показав мені майже готовий твір. Щоб музика звучала в оркестрі близько 15 секунд, йому довелося витратити декілька годин, заповнюючи нотні стани для кожного інструменту. Тепер уявіть зворотний процес: послухайте оркестр впродовж декількох секунд, а потім попросіть музикантів зіграти свої партії по черзі. Це займе близько десяти хвилин – звучання розтягнеться.

Щоб зрозуміти уривок, який зараз перед нами, треба в уяві виконати щось подібне. Як часто відбувається в Біблії, декілька тем тут зливаються в один короткий, напружений акорд, але нам треба прослухати кожну ноту одну за другою. Багато біблійних пророцтв про якусь конкретну подію можуть бути розгорнуті в цілу низку послідовних подій.

Музичну тему цього уривка можна назвати «явлення Сина Людського». У деяких церквах сьогодні це єдина мелодія, яка там звучить, причому часто звучить фальшиво. Її оркестровка багата і складна, так що кожну партію треба прослухати окремо.

Перша партія використовує мелодію з Книги пророка Ісаї (13:10). А в Матвія ми читаємо: «Сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться» (в. 29). І для пророка, і для слухачів Ісуса ці слова зовсім не означали реальне сонце, місяць і зірки на небі. Ця мова була добре всім знайома: так зазвичай говорили про те, що ми б назвали великими соціальними потрясіннями. Чувши, що імперія «пала» або цар «піднявся», ми не уявляємо собі фізичне падіння чи підйом. Словами цього вірша Матвій дає зрозуміти, що прихід Сина Людського станеться тоді, коли світ перекинеться догори дном і почнеться хаос.

Але як відбуватиметься сама «царська поява» Ісуса? Цього разу Матвій звертається до Книги пророка Даниїла (7:13), і тепер ми чуємо іншу мелодію: «Всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.» (в. 30). Але пророк Даниїл мав на увазі не «повернення» Месії на землю після тимчасового перебування на небесах, а Його «вознесіння» до Бога – на знак подяки за всі страждання і смерть.

Матвій натякає на три прийдешні події, які підтвердять, що саме Ісус – той Син Людський, про якого говорили пророки. Перша – це воскресіння Ісуса, яке спростує вироки єврейського суду і римських катів; саме ця подія підтвердить, що Бог дійсно обрав Христа як істинного царя Ізраїлю.

Друга подія – це руйнування Храму, який став символом усього неприйнятного для Бога. Ісус заздалегідь попереджав людей про жахливі страждання, які їх чекають, і про небезпеку повірити не Йому, а лжепророкам (вірші 21-25). Падіння Храму підтвердить правоту Ісуса, а Його вознесіння над Храмом і світом буде знаменням, назавжди записаним величезними буквами на скрижалях історії. Як сказано в Євангелії від Матвія, «того часу на небі з’явиться знак Сина Людського» (в. 30).

Третя подія – це поширення звістки про воскресіння Ісуса по всьому світу. Люди побачать дивних вісників («ангелів»), що сурмлять всюди про те, що нещодавно розіпнутий єврейський пророк воскрес, – так Бог віддав Йому за Його страждання. Глибинний сенс того, що відбувається в тому, що єдиний істинний Бог оголошує усьому Своєму творінню, що Ісус – помазаний Ним Месія і Господь всього світу. Якщо ми хочемо розуміти біблійних письменників, нам треба навчитися читати їх тексти очима людей того часу.

Ісус обіцяє апостолам, що всі ці грандіозні події стануться ще за їх життя і вони зможуть побачити ознаки їх наближення так само ясно, як поява листя на деревах свідчить про літо.

Але не забувайте про музичні акорди. Згідно з великим Божим задумом, ми можемо виявити за кожною фразою Євангелія вказівку і на ті події, яких ми все ще чекаємо. Я вірю, що колись Бог закінчить те, що було Ним почато в I ст. Він дозволить усьому Своєму творінню розділити славу дітей Божих (як обіцяв апостол Павло в 8-му розділі Послання до Римлян). Ми повинні не лише озиратися назад, але і заглядати в майбутнє, дякуючи Богу за те, що Ісус вже став Господом усього часу, усій історії.

Попередній запис

Матвія 23:34-39 – 24:1-14

Матвія 23:34-39 – Суд Ісуса над Єрусалимом «І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину ... Читати далі

Наступний запис

Матвія 24:36-44 – 24:45-51

Матвія 24:36-44 – Про пришестя Господнє «А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, ... Читати далі