Біблія про прощення

Ця стаття присвячена питанню про прощення: будь то прощення людини людиною чи прощення людини Богом. Пропонуємо вашій увазі відповіді на поширені питання, що стосуються прощення.

Прощення – це акт вибачення кривдника, не дивлячись на здійснену їм помилку, нанесену образу, заподіяний біль. У богословському контексті цей термін стосується Божого прощення людських гріхів.

Що є прощенням, і що прощенням не є? »

Що є прощенням, і що прощенням не є?

Прощенням не є

  • Прояв байдужості до кривдника і заподіяного ним зла;
  • Виправдання людини та її вчинків;
  • Спроба забути про кривдника і заподіяне ним зло;
  • Вичікування;
  • Дозвіл продовжувати спричиняти біль собі чи іншим;
  • Прояв доброти;
  • Мовчання;
  • Слова «Прощаю тебе»;
  • Воно не керується почуттями.

Прощення це

  • Довіра ситуації Богові;
  • Відмова від своїх прав на користь Бога;
  • Прощення «боргу»;
  • Небажання карати кривдника;
  • Відмова від помсти;
  • Небажання судити, засуджувати кривдника;
  • Прояв милості і благодаті стосовно кривдника;
  • Усвідомлене рішення простити.

Прощення є усвідомленим вибором

Найцікавіше полягає в тому, що Господь Бог вже давно прийняв рішення простити людину в Христі. Про Ісуса сказано, що Він є Агнець Божий, заколений раніше створення світу:

Одкровення 13:8: «І поклоняться йому всі, що живуть на землі, імена яких не написані в книзі життя у Агнця, заколеного від створіння світу».

1Петра 1:18-21: «Знаючи, що не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків, а дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця, призначеного ще раніше створення світу, але явленого останнім часом для вас, що увірували через Нього в Бога, Який воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ви мали віру і уповання на Бога».

Кому потрібне прощення, а кому – ні? »

Кому потрібне прощення, а кому – ні?

Прощення потрібне людям, причому усім людям без виключення, «тому що всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Римлян 3:23).

Богові не потрібне прощення, бо Він святий і досконалий:

Вихід 15:11: «Хто, як Ти, Господи, між богами? Хто, як Ти, величний святістю, славний похвалами, Творець чудес?». Ісаї 6:3: «Святий, Святий, Святий Господь Саваоф! уся земля повна слави Його!»

Одкровення 4:8: «І кожна з чотирьох тва­рин мала по шість крил навколо, а всередині вони були сповнені очей; і ні вдень, ні вночі не мають спокою, взиваючи: свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Який був, є і гряде».

Біблія учить, що кожному з нас необхідно отримати Боже прощення. Чому? Бо всі ми – грішники. Ми всі згрішили проти Бога і потребуємо Його прощення. Бог ненавидить гріх. І тому не визнаний і нерозкаяний гріх, стає між нами і Богом, шкодячи нашим взаєминам з Господом:

Ісаї 59:1-2: «Ось, рука Господа не скоротилася на те, щоб спасати, і вухо Його не обважніло для того, щоб чути. Але беззаконня ваші зробили розділення між вами і Богом вашим, і гріхи ваші відвертають лице Його від вас, щоб не чути».

Що буде, якщо людина не отримає Божого прощення?

Таку людину чекає вічна смерть в Озері Вогненному, де, за словами Ісуса: «Плач і скрегіт зубів» (Матфея 13:42). Римлян 6:23: «Бо відплата за гріх – смерть».

Хто може прощати, і хто не може? »

Хто може прощати, і хто не може?

Кожен з нас може простити один одному образи, але гріх людині може простити лише Бог.

  1. Біблія учить, що Христос має владу прощати гріхи:

Матфея 1:21: «Народить же Вона Сина, і наречеш Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх».

Євреїв 9:27-28: «І як людям визначено один раз умерти, а потім суд, так і Христос, один раз принісши Себе в жертву, щоб взяти гріхи багатьох, вдруге явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекають Його на спасіння».

  1. Прощення є центральною частиною Благої Вісті про спасіння:

Діяння 2:38: «Петро ж сказав їм: “Покайтеся, і нехай охреститься кожен із вас в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів; і приймете дар Святого Духа».

Діяння 5:30-31: «Бог отців наших воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві. Бог Своєю десницею возніс Його як Начальника і Спасителя, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів».

Питання: Чому Ісус Христос може прощати гріхи?

Відповідь: Бо Він є Бог.

Саме це і продемонстрував Господь Ісус у наступній історії:

Марка 2:1-12: «Коли через кілька днів знову прийшов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі. Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово. І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо. І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений. Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої. Були там деякі з книжників, що сиділи і помишляли в серцях своїх: чому Цей так богохулить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? Ісус, відразу зрозумівши духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших? Що легше – сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? Чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи? Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, – говорить розслабленому: тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого. Він зараз же встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили».

  1. Повне і остаточне прощення може бути знайдене лише в Христі:

Колосян 2:13-14: «І вас, що були мертві в гріхах і в необрізанні плоті вашої, оживив разом із Ним, простивши нам усі гріхи, знищивши вченням рукописання, що було про нас і проти нас, і Він узяв його з середовища і прибив до хреста».

Що якщо людина не прощає іншу людину? »

Що якщо людина не прощає іншу людину?

Небажання простити ближнього руйнує не лише наші взаємини з Творцем, але і з оточенням. Дуже часто люди стають нашими ворогами тільки тому, що ми не бажаємо їх простити:

Притчі 17:9: «Хто прикриває провину [тобто прощає], той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга».

1 Коринтян 13:4-7: «Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, е радіє з неправди, а радіє істині; усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить».

Прощення є знаком і доказом любові. Якщо ми говоримо, що любимо, але одночасно з цим не хочемо чи не можемо когось простити, то ми обманюємо самих себе, і наша любов є нічим іншим, як пародією і підробкою істинної любові, яка виходить від Бога. Не бажаючи простити іншу людину, ми завдаємо шкоди лише собі:

Марка 11:25-26: «І коли стоїте на молитві, прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний відпустив вам гріхи ваші. Якщо ж не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не відпустить вам гріхів ваших».

У чому полягає цінність прощення? »

У чому полягає цінність прощення?

Уважно прочитайте притчу Ісуса Христа з Євангелія від Матфея 18:21-35: «Тоді Петро підійшов до Нього і сказав: Господи, скільки разів прощати брату моєму, який згрішить проти мене? Чи до семи разів? Ісус говорить йому: не кажу тобі – до семи, але до сімдесяти разів по сім.

Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми; коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів; а оскільки він не мав чим заплатити, то господар звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і віддати. Тоді раб той упав і, кланяючись йому, говорив: господарю, потерпи мені, і все тобі віддам. Господар змилосердився над рабом тим, простив його і борг відпустив йому. Раб же той, вийшовши, зустрів одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен. Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи мені, і все віддам тобі. Але той не захотів, а повів і посадив його у в’язницю, доки не віддасть боргу. Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося. Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу. Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його».

Ця притча демонструє основні принципи прощення:

  • Прощення – це усвідомлений вибір, рішення відпустити провину людині, що провинилася.
  • Прощення – це дар, якого ніхто не заслуговує.
  • Простити – означає скасувати борг і відмовитися від власних прав і очікувань.
  • Прощення не обмежується величиною боргу чи кількістю образ.
  • Прощення, отримане нами від Бога, повинне поширюватися на оточення.
  • Небажання простити призводить до внутрішніх самокатувань і душевного болю.
  • Господь карає не охочих простити своїх ближніх.

Принцип Господній – Якова 2:13: «Бо немилостивий суд тому, хто не творив милости».

Завжди пам’ятаєте слова Господа Ісуса Христа з Нагорної проповіді: Матфея 5:7: «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть».

Які умови для отримання прощення? »

Які умови для отримання прощення?

Бог ненавидить і карає гріх серйозним чином. Через це прощення є дуже цінним подарунком. І оскільки покарання за гріх дуже велике, то і плата за гріх має бути дуже високою. Саме тому в Біблії ми читаємо про те, що тільки кров може змити, або покрити ціну гріха. Євреїв 9:22: «Та майже все за законом очищається кров’ю, і без проливання крови не буває прощення». Безгрішний Ісус Христос помер на хресті, будучи єдино прийнятною досконалою жертвою за наш гріх. Завдяки смерті Ісуса ми маємо прощення.

1Петра 3:18: «Тому що і Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, Праведник за неправедних». Ефесян 1:7: «В Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його, прощення гріхів через багатство благодаті Його».

Коли Ісус помер на хресті, Він узяв на Себе покарання за гріх всього світу. Він узяв на Себе провину за наші гріхи і поніс покарання замість нас. Ісаї 53:5: «Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися».

Ісус помер за гріхи всього світу, але ми не отримуємо прощення автоматично. Будь-яка людина, якщо захоче, може отримати дар прощення через кров Ісуса. Господь у Своєму Слові ділиться з нами, що необхідно кожному з нас для отримання прощення гріхів:

  1. Сповідання гріхів. Щоб примиритися з Господом, необхідно визнати себе грішником і сповідати свої гріхи Богові. Ми вже казали, що до тих пір, доки гріх не визнаний, він є стіною, що розділяє нас з Творцем.

Сповідання гріха відновлює наші взаємини з Господом. 1Іоанна 1:9: «Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди».

Господь завжди вірний Своєму Слову. І якщо Він сказав, що простить визнаний гріх, то ми можемо не сумніватися в тому, що Він виконає обіцяне: 2Тимофія 2:13: «Коли ми невірні, Він перебуває вірним, бо Себе зректися не може».

  1. Покаяння. Ми повинні прийняти рішення змінитися: відвернутися від своїх гріхів.

Єремії 15:19: «На це так сказав Господь: якщо ти навернешся, то Я підніму тебе, і будеш стояти перед лицем Моїм». Ісаї 55:7: «Нехай залишить нечестивий путь свій і беззаконник – думки свої, і нехай навернеться до Господа, і Він помилує його, і до Бога нашого, бо Він многомилостивий». Єзекиїль 18:21: «І беззаконник, якщо навернеться від усіх гріхів своїх, які робив, і буде дотримуватися всіх уставів Моїх і чинити законно і праведно, живий буде, не помре».

Отже, покаяння є дуже важливим кроком, бо ми повинні не лише розкаятися у своїх гріхах, але і відвернутися від свого колишнього гріховного стилю життя. Це дуже складно зробити. Але якщо в нас буде БАЖАННЯ, то Господь дарує нам сили, щоб здолати всі складнощі і труднощі на цьому шляху змін.

Сьогодні багато хто хоче отримати Боже прощення, при цьому нічого не роблячи для того, щоб змінити своє життя. Але Господь прекрасно знає і бачить різницю між тими, хто щирий у своєму покаянні і тими, хто використовує Його милість тільки для заспокоєння своєї совісті. Не забувайте, що «Бог зневаженим не буває». Він щедро виливає милість і благодать на тих, хто приходить до Нього з щирим упокорюванням. Але Він вічно не терпітиме лицемірне покаяння і зловживання Його милосердям. Досліджуйте своє серце і попросіть Бога дарувати вам щире покаяння, після чого покладіться на силу Святого Духа, Який здійснить у вашому серці всі необхідні зміни. Адже для Нього це така невимовна радість – преображати в образ Божий грішника, який щиро кається.

Внутрішні зміни в душі людини після її покаяння обов’язково проявляться в правильних діях і вчинках.

  1. Прощення оточення. Це ще одна умова отримання Божого прощення.

Ефесян 4:32: «Будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам».

Матфея 6:14-15: «Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших».

Марка 11:25-26: «І коли стоїте на молитві, прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний відпустив вам гріхи ваші. Якщо ж не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не відпустить вам гріхів ваших».

Кого Господь прощає, а кого – ні? »

Кого Господь прощає, а кого – ні?

  1. КОГО БОГ ПРОЩАЄ?

Господь прощає всіх, хто щиро кається і приходить до Нього з проханням про прощення.

Нам, людям, буває дуже складно зрозуміти, як Бог може простити вбивцю, насильника, розбійника та інших людей, що скоїли тяжкі злочини. Деякі навіть відмовляються вірити в те, що Бог прощає злочинців. Проте, у Біблії багато прикладів того, як Господь прощає грішників і злочинців:

  • Жінка – грішниця (Луки 7:36-50);
  • Жінка, викрита в перелюбі (Іоанна 8:1-11);
  • Розбійник, розіпнутий разом з Ісусом (Луки 23:38-43);
  • Воїни, що розіпнули Ісуса (Луки 23:34).

В очах нашого Творця ми всі – злочинці Його Закону, незалежно від того, яку саме заповідь ми порушили. У Біблії написано: Якова 2:10: «Хто дотримується всього закону і зогрішить у чому-небудь одному, той стає винуватим у всьому».

Але Господь прощає всіх, хто сповідує свій гріх Йому, розкаюється від щирого серця і просить у Нього вибачення: 1Іоанна 1:8-10: «Якщо кажемо, що не маємо гріха, – обманюємо самих себе, і правди немає в нас. Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди. Коли кажемо, що ми не згрішили, то представляємо Його неправдомовним і слова Його немає в нас».

Прощення гріхів – примирення з нашим Творцем – ми можемо отримати лише в Христі Ісусі: Римлян 5:1: «Отже, виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа».

Римлян 5:10: «Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим більше, примирившись, спасемося життям Його».

2 Коринтян 5:18-20: «Усе ж від Бога, Який Ісусом Христом примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення, бо в Христі Ісусі Бог примирив із Собою світ, не ставлячи в провину людям злочинів їхніх, і дав нам слово примирення. Отже, ми – посланці від імені Христового і мовби сам Бог умовляє через нас; від імені Христового просимо: примиріться з Богом».

  1. КОГО БОГ НЕ ПРОЩАЄ?

Господь не прощає тих, хто усвідомлено грішить: Євреїв 10:26-27: «Бо коли ми, одержавши пізнання істини, свавільно грішимо, то не зостається більше жертви за гріхи, але якесь страшне очікування суду й лютости вогню, готового пожерти противників».

Що Господь прощає, і що – ні? »

Що Господь прощає, і що – ні?

З усіх відомих гріхів лише хула на Святого Духа не прощається: Марка 3:22-30, Матфея 12:31-32: «Тому кажу вам: всякий гріх і хула простяться людям, але на Духа хула не проститься людям. І коли хто скаже слово на Сина Людського, проститься йому, якщо ж хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому житті, ні в майбутньому».

Чому хула на Духа не прощається? Бо хула на Духа – це остаточна відмова прийняти істину про того, Ким Ісус Христос є насправді (втілений Бог), бо саме Святий Дух відкриває нам цю таємницю особи і сутності Христа: Матфея 16:15-17: «Він говорить їм: а ви за кого Мене вважаєте? Симон же Петро, відповідаючи, сказав: Ти є Христос, Син Бога Живого. Тоді Ісус сказав йому у відповідь: блажен ти, Симоне, сину Іонин, бо не плоть і не кров відкрили тобі це, а Отець Мій, Який на небесах».

Без цього одкровення згори ми врятуватися не можемо. Бо ми рятуємося вірою в замісну жертву нашого Бога Творця і Спасителя Ісуса Христа.

Той, хто відкидає Святого Духа, сам позбавляє себе останньої можливості покаяння та спасіння, бо «якщо хто не народиться звище [від Святого Духа], не може бачити Царства Божого» (Іоанна 3:3).

Які переваги отримання прощення? »

Які переваги отримання прощення?

  1. Радість.

Яка це радість і благословення – бути прощеним Господом, і мати мир зі своїм Творцем! Псалтир 31:1-2: «Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито. Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства»; Луки 10:20: «Однак тому не радійте, що духи вам коряться; а радійте тому, що імена ваші записані на небесах».

  1. Господь не пригадує нам наших гріхів.

Господь згладжує навіть пам’ять про наші прощені гріхи, і ніколи нам про них не нагадує. Ісаї 43:25: «Я, Я Сам згладжую злочини твої заради Себе Самого і гріхів твоїх не пом’яну». Єзекиїль 18:21-22: «І беззаконник, якщо навернеться від усіх гріхів своїх, які робив, і буде дотримуватися всіх уставів Моїх і чинити законно і праведно, живий буде, не помре. Усі злочини його, які робив він, не пригадаються йому: у правді своїй, яку буде робити, він живий буде».

  1. Господь очищає нас від всякого гріха.

Псалтир 102:12-13: «Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас беззаконня наші. Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його».

  1. Отримавши Боже прощення, ми набуваємо здатності простити самих себе.

Боже прощення дає нам сили простити самих себе і продовжити наш земний шлях, не обертаючись назад:

Филип’ян 3:13-14: «Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед. Прагну до мети, до почести вишнього покликання Божого в Христі Ісусі».

  1. Отримавши Боже прощення, ми набуваємо здатності прощати оточення.

Прощення ближнього приносить нам користь. Прощаючи людину, що спричинила нам біль, ми позбуваємося образи і гіркоти, як від важкого тягаря, що тисне нам на плечі. Тому Бог хоче, щоб прощення стало частиною нашого повсякденного життя. Особиста користь від прощення полягає в наступному:

  • Емоційне одужання;
  • Здорові взаємини з оточенням;
  • Позбавлення від фізичних недуг;
  • Звільнення від духовного гніту, кабали.

Як ми можемо дізнатися, що ми прощені? »

Як ми можемо дізнатися, що ми прощені?

Коли Бог прощає нас, то ми можемо бути твердо упевнені в Його прощенні: що Він простив нам наші гріхи і забув про них раз і назавжди. Ісус сказав в Іоанна 6:37: «Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть». Також в Іоанна 3:17 сказано: «Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього».

Господь не обманює і не скасовує Свого слова – Числа 23:19: «Бог не людина, щоб Йому говорити неправду, і не син людський, щоб Йому змінюватися. Чи Він скаже і не зробить? буде говорити і не виконає?» Якщо ви щиро покаялися і попросили Бога про прощення, не сумнівайтеся в тому, що Він вас простив, навіть якщо ви не почуваєте себе прощеним. Слово Боже набагато вірніше за наші почуття.

Тому довіряйте Біблії, а не своїм оманливим почуттям: Євреїв 10:16-23: «“Ось Завіт, який заповідаю їм після тих днів, говорить Господь: вкладу закони Мої в серця їхні, і в думках їхніх напишу їх, і гріхів їхніх та беззаконь їхніх не згадаю більше”. А де відпущення їх, там не потрібне принесення за гріхи. Отже, браття, маючи дерзновення входити до святилища через Кров Ісуса Христа, дорогою новою і живою, яку Він знову відкрив нам через завісу, тобто плоть Свою, і маючи великого Священика над домом Божим, приступаймо з щирим серцем, з повною вірою, кропленням очистивши серце від порочної совісти та обмивши тіло водою чистою, будемо триматися сповідання надії неухильно, бо вірний Той, Хто обіцяв».

1Іоанна 4:16-18: «І ми пізнали любов, що має до нас Бог, і увірували в неї. Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі і Бог у ньому. Любов досягає в нас такої довершености, що ми маємо дерзновення в день судний, бо робимо в цьому світі, як Він. У любові немає страху, але довершена любов проганяє страх, бо страх має муку. Той, хто боїться, не довершений у любові».

Псалтир 102:8-13: «Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме. Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам. Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його. Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас беззаконня наші. Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його».

Псалтир 33:19: «Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає».

Псалтир 102:2-3: «Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його. Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої».

Ісаї 44:22 «Згладжу беззаконня твої, як туман, і гріхи твої, як хмару; звернися до Мене, бо Я відкупив тебе». Римлян 10:11: «Бо Писання говорить: “Усякий, хто вірує в Нього, не осоромиться”».

Деякі вірні запитують: “Чому я не відчуваю себе прощеним?”

Пропонуємо вам чотири можливі варіанти. Виберіть, який з них є відповіддю для вас:

  1. Ви розкаялися у своєму гріху, вибачилися в Господа, але не відчуваєте себе прощеним, бо відчуття провини, яке ви відчуваєте, – є робота диявола. Він є наклепник (див. Одкр. 12:10), який зводить наклеп Богові на вас, а вам нагадує про ваші минулі гріхи, щоб ви не почували себе прощеним і виправданим. У даному випадку вам треба перестати прислухатися до брехні сатани, і почати прислухатися до істини Слова Божого, яке вічне і незмінне. Якщо Бог пообіцяв простити, то Він це зробив.
  2. Ви розкаялися у своєму гріху і вибачилися в Господа, але не почуваєте себе прощеним, бо ви, можливо, живете не вірою, а почуттями. У вашій ситуації ми хочемо вам нагадати біблійну істину: «Праведний вірою живий буде». (Римлян 1:17, Євреїв 10:38, Галатів 2:11). Перестаньте постійно покладатися на свої відчуття, і почніть жити вірою.
  3. Ви вибачилися в Бога за свої гріхи, але не почуваєте себе прощеним, бо, можливо, ваше покаяння не було до кінця щирим, і тепер Господь викриває вас через вашу совість.
  4. Ви вибачилися в Бога за свої гріхи, але не відчуваєте себе прощеним, бо ви, можливо, продовжуєте жити в гріху. Покаятися – значить – не лише усвідомити і розкаятися у своєму гріху, але і відвернутися від нього і більше його не повторювати. Якщо ж ви живете в гріху, то закликаємо вас перестати грішити і звернутися до Господа за прощенням гріхів.

Що заважає нам прощати оточення? »

Що заважає нам прощати оточення?

Пропонуємо вашій увазі міркування про те, що заважає нам прощати оточення. Тут ми зазначимо причини і пояснимо хибність того чи іншого ходу мислення, що не дозволяє нам простити своїх кривдників.

Жирним шрифтом позначена причина, яка, як правило, є помилкою, якою керується людина, що не бажає простити ближнього. Курсивом – істинний стан речей.

  1. Прощення кривдника підкреслює мою слабкість. Мені хочеться бути сильнішим і вищим. Я правий і не зобов’язаний піддаватися. Істина полягає в тому, що ви знаходитеся в полоні у своєї власної гордості, яка перешкоджає вашому духовному зростанню.
  2. Простити – означає позбутися контролю. Мені не хотілося б втратити контроль, а навпаки, хочеться продовжувати маніпулювати оточуючими, користуючись тим, що вони мої боржники. Істина полягає в тому, що насправді ви нічого і нікого не контролюєте, а навпаки самі знаходитеся в полоні у свого болю і образи.
  3. Простити – означає погодитися бути скривдженим ще раз. Істина полягає в тому, що незалежно від ваших рішень і дій, вас все одно хтось колись знову образить. Питання лише в тому, як правильно реагувати на заподіяний біль, щоб не жити в полоні страху і думки оточення.
  4. Проблема сама собою зникне, якщо не звертати на неї уваги. Насправді, проблема нікуди не зникне, вона лише буде на якийсь час прихована, але одного разу спливе назовні. І друге буде гірше першого.
  5. Помста: Кривдник повинен заплатити за свої дії. Він має бути покараний. Я маю право вчинити над ним суд. Ви – не Бог, щоб судити інших. Гра в Бога до хорошого не доведе. Помста належить Господові.
  6. Нездатність зрозуміти Божу любов і прощення відносно себе. Як ви можете дати іншим те, чого не маєте самі? Спочатку вам необхідно примиритися з Богом, отримавши прощення своїх гріхів через жертву Ісуса Христа.
  7. Нездатність простити самого себе. Щоб прощати оточення, спочатку ви повинні простити самого себе. Ми здатні любити ближнього тільки до тієї міри, до якої любимо самих себе.
  8. Це абсолютно несправедливо. Схоже, що я повинен потурати чиїмсь гріхам. Насправді усе, що вам треба зробити, – це визнати, що Ісус Христос заплатив сповна за борг і гріх вашого кривдника.
  9. Я чекаю, коли кривдник підійде до мене першим. Це трапляється украй рідко.
  10. Кривдник абсолютно не розкаюється в скоєному. Треба взяти до уваги можливість, що він у цьому не розкається ніколи. Прощення передусім потрібне вам. Тому не слід з цим зволікати. Чим швидше ви його простите, тим краще буде для вас самих.
  11. Якщо я наважуся простити, то буду лицеміром, бо я не відчуваю в собі любові і прощення по відношенню до кривдника. Істина полягає в тому, що ви будете лицеміром, якщо відмовитеся простити кривдника. Ваша істинна сутність у Христі – це любов, довготерпіння і прощення.
  12. Очікування зручного моменту і сприятливого стану почуттів. Цей зручний момент ніколи не настане. А почуття прощення само собою ніколи не прийде, бо прощення – це усвідомлене рішення, а не почуття.
  13. Припущення, що на прощення знадобиться багато часу. У мене немає часу на прощення. Навпаки, ви не можете собі дозволити не простити кривдника. Адже через це ніхто не страждає і не мучиться, окрім вас самих.
  14. Боязнь оголити свої ніжні почуття. Богові прекрасно відомо, як акуратно і ніжно треба поводитися з вашими хворобливими емоціями. Ви не помрете і не з’їдете з глузду через те, що оголите свої почуття ще раз.
  15. Нездатність забути образу: Я готовий простити, але не знаю, чи зможу я забути біль, який мені заподіяли. Лише Бог може простити і забути. Ви – не Бог, і Господь не вимагає, щоб ви забули про образу чи кривдника. Простити – не означає забути. Простити – означає – відмовитися мститися. А пам’ять про перенесений біль допоможе вам у майбутньому не заподіювати аналогічного болю ближньому.

За матеріалами сайту: Біблійний дискусійний клуб

Зміст

Попередній запис

Коротко про прощення

Роздуми стосовно прощення Прощення є важливою життєвою позицією християнина. Однак, мабуть, у жодній іншій сфері немає стереотипів більше, ніж у ... Читати далі

Наступний запис

А чи була образа?

Роздумуючи про прощення, часто повз нашу увагу проходить досить важливий момент, який можна озвучити досить театрально: А чи була образа? ... Читати далі