Перше послання до Коринф’ян: розділи 5-12

1 Коринф’ян 5

5:5 Віддати сатані

Сильний вираз, що використовується в цьому вірші, має біблійну паралель у 1 Тимофія 1:20. Для Павла відлучення когось від церкви і християнських привілеїв означало виштовхування цієї людини у світ, яким правив сатана. В обох уривках, проте, Павло підкреслює, що цей крок мав послужити порушникові уроком.

1 Коринф’ян 6

6:12-13 Коринфські девізи

Фрази, що наводяться тут: “Усе мені дозволено“, “Їжа для черева, і черево для їжі” – можливо, були девізами, якими коринф’яни виправдовували свою розбещену поведінку. Павло не спростовує їхні погляди прямим чином, проте вказує на кінцеві наслідки їх нездержливості.

1 Коринф’ян 7

Коли все складається неналежним чином

Церква з колишніх ідолопоклонників, невірних чоловіків і дружин, злодіїв і п’яниць

7:1А про що ви писали мені, то…

“Якщо щось погане може статися, то це обов’язково станеться”. Цей іронічний принцип, відомий як закон Мерфі, часто цитується економістами, власниками спортивних клубів і мерами великих міст. Людська природа до певної міри гарантує, що ніщо не відбувається так, як було заплановано. Церква в Коринфі дає явно негативний приклад закону Мерфі.

Слід зазначити, що більша частина коринфських християн були в минулому людьми розпусної поведінки. Уявіть церкву, яка складається з навернених “блудників, ідолослужителів, перелюбників, мужоложців, злодіїв, лихварів, п’яниць, хижаків” (див. 6:9-11). Церква, що складалася з людей з таким минулим, незабаром зіткнулася з масою проблем. Перед Павлом постало величезне завдання. Спершу він мав переконати цих людей в аморальності тієї сексуальної поведінки, яка була частиною загальноприйнятого поклоніння їх колишніх релігій.

Приватні і глобальні питання

Перше послання до Коринф’ян являє собою детальну відповідь Павла на те різноманіття питань, які були йому задані в листі (7:1). Багато його відповідей безпосередньо відносяться лише до окремого випадку Коринфа. У тому культурному середовищі, як і в мусульманських країнах сучасності, носити чи не носити покривало було основним питанням для жінок (11:3-10). Споживання м’яса тварин, що були присвячені в жертву ідолу, також бентежило деяких новонавернених християн (10:18-33).

Проте ряд інших проблем, які тут обговорюються, виникає в кожному культурному середовищі – розподіл у церкві, судові тяжби, аморальна поведінка, безшлюбність, межі християнської свободи, а також відмінність поглядів на проведення богослужінь, говоріння незнайомими мовами і на інші дари Духа. Не всі відступи, які мали місце в Коринфі, трапляються в наших церквах сьогодні, проте принципові підходи Павла застосовні і до наших непередбачуваних у світлі закону Мерфі ситуацій.

7:25 Особиста думка Павла

При обговоренні складних питань безшлюбності і шлюбу Павло ретельно проводить межу між своєю особистою думкою і тим, що виявляється з одкровень Божих. У вірші 29 він пояснює, чому він дійшов таких висновків.

1 Коринф’ян 9

9:22 Позитивне і негативне

Після обговорення конкретних питань, які виникли відносно церкви в Коринфі, Павло наводить два приклади з життя. Перший, позитивний, стосується діяльності апостолів. Хоча вони мали певні “права” і привілеї, вони не наполягали на користуванні ними. Навпаки, для того, щоб завоювати людей, які оточували їх, вони прагнули бути подібними оточенню. З іншого боку, древні ізраїльтяни (розділ 10) постійно поступалися своїм слабостям. Павло закликає коринф’ян наслідувати його власний приклад, але не приклад древніх ізраїльтян (11:1).

1 Коринф’ян 11

11:5 Коринфські жінки

Якщо жінка на Близькому Сході з’являлася на людях з неприкритим обличчям, без покривала, вона демонструвала аморальну поведінку. Деякі мусульманські країни і сьогодні дотримуються подібних звичаїв. Павлова порада стосується безпосередньо ситуації в Коринфі, де неслухняні дружини заважали проведенню богослужінь.

1 Коринф’ян 12

Уроки про людське тіло

Тілу потрібне око, а оку потрібне тіло

12:12Бо, як тіло одне, але має багато членів, усі члени одного тіла, хоч їх багато, утворюють одне тіло, – так і Христос“.

Чи можете ви обходитися без очей? Звичайно, можете, лише треба пристосуватися. Вам доведеться більше покладатися на інші органи чуття і на допомогу друзів або, можливо, в окремих випадках, – собаки-поводиря. Проте, не дивлячись на жодні пристосування, без очей ваше тіло залишатиметься неповним. Вам не вистачатиме фарб і різноманітності форм, а також усіх задоволень візуального ряду, які дарує цей світ.

Тіло може обійтися без очей, проте неможливо собі уявити очі без тіла. Найпрекрасніші у світі очі, якщо їх відокремити від тіла, – безживні і даремні. Очі потребують тіла, яке забезпечує їх кров’ю і отримує від них нервові імпульси.

Багато членів тіла, які взаємодіють

В розділі 12 Павло дає урок анатомії, що має глибокий сенс. Порівнюючи членів Церкви Христової з членами людського тіла, він пояснює дві взаємодоповнюючі істини, які коринф’яни виявилися не в змозі зрозуміти. Будь-яка частина тіла – така як око чи нога – має цінність для всього тіла. Якщо відсутній один з членів, страждає все тіло.

Жоден з членів не може вижити, продовжує Павло, якщо його ізолювати від інших. Саме по собі око даремне. Усі члени повинні взаємодіяти, щоб складати єдиний організм.

Павло вдався до аналогії з членами тіла для того, щоб показати як різноманітність, так і єдність людей Божих. Аналогія з тілом настільки вдала, що він багаторазово використовує її в різних посланнях. Вона стала його улюбленим образом при описі Церкви.

Акцент на єдності

Така своєрідна церква, як Коринфська, усвідомлювала, що між різними членами тіла існує певна різниця, тому Павлове послання підкреслює ту частину аналогії, яка стосується єдності. Яким чином різні люди можуть працювати разом як єдиний духовний організм? Павло дав відповідь на це питання у відомому ліричному описі любові в розділі 13. Після цього яскравого уривка він переходить до обговорення різних духовних дарів коринф’ян.

Розділи 12-14 присвячені питанням, які вносили сум’яття до членів Коринфської церкви і які продовжують хвилювати церкву сьогодні. Рішення в наші дні, як і в Павлові дні, полягає в тому, щоб кожна людина шанувала інших членів тіла і рівнялася на голову Церкви – Христа.

Попередній запис

Перше послання до Коринф'ян: розділи 1-4

Найменш придатне місце для заснування церкви Ніхто не чекав щось від божевільного Коринфа 1:26-27 "Погляньте, браття, хто ви‚ покликані: небагато ... Читати далі

Наступний запис

Перше послання до Коринф'ян: розділи 13-16

1 Коринф’ян 13 Розділ про любов Павло описує найголовніший духовний дар 13:2 "Якщо … маю всяке пізнання i всю віру, ... Читати далі