Загальна картина
Остання книга Старого Заповіту не показує красиву картину. Малахія, представник Божий, докоряв тим, хто повернувся в Єрусалим, у зарозумілості і нечутливості стосовно Бога. Але кожен Божий докір був зустрінутий з цинічними, жорстокими питаннями людей, як показано в наступній таблиці.
| Божий ДОКІР | Відповідь людей |
| Заявляє, що Він кохає їх | «Як Ти нас покохав?» |
| Звинувачує священиків в оскверненні | «Чим ми погордили Йменням Твоїм?» |
| Не приймає більше їхні жертви | «Чим Тебе ми зневажили?» |
| Вони мучать Його своїми словами | «Чим ми мучимо?» |
| Запрошує їх повернутися | «У чому повернемось?» |
| Докоряє в тому, що вони обманюють Його | «Чим ми Тебе обманили?» |
| Звинувачує в гордовитості | «Що ми на Тебе сказали?» |
Жорстокість. Гордість. Нечутливість. Це може призвести лише до засудження. І цим Старий Заповіт закінчується. І лише через чотириста років, коли Іван Христитель вийде на служіння, Ізраїль почує пророчий голос.
У попередніх уроках ми бачили, як Огій і Захарія надали значну пророчу допомогу Зоровавелю в спонуканні людей до завершення храму. Він був добудований у 516 р. до Р. Х., а в 458 р. до Р. Х. Ездра повернувся з полону, щоб відновити духовність людей; у 445 р. до Р. Х. Неемія повернувся, щоб очолити будівництво стіни навколо Єрусалиму.
Неемія добудував стіну і провів серед народу духовну реформу. Проте, у 432 р. до Р. Х. він був покликаний до своїх колишніх обов’язків виночерпія в Персії. Дещо пізніше він повернувся в Єрусалим, але ми не знаємо коли точно.
Багато дослідників стверджують, що це сталося між 425 і 424 рр. до Р. Х. За час його 7-8 літньої відсутності люди повернулися до своєї колишньої гріховної поведінки. І в цей час Бог призвав до служіння Малахію, щоб той закликав людей до покаяння. Як ви дізнаєтеся, вивчаючи цю книгу, їхня відповідь на заклик Малахії була неймовірно гордовитою – це і є тема книги.
Наступна таблиця вказує на три основні ділення книги.
| Проблеми СВЯЩЕНИКІВ | Проблеми ЛЮДЕЙ | Обіцянка ГОСПОДНЯ |
| 3 Божих звинувачення | 5 Божих звинувачень | 2 Божих обіцянки |
| 1:1-2:9 | 2:10-3:15 | 3:16-4:6 |
Відповіді священиків і людей на Боже звинувачення були не просто бездушними – вони були гордовитими. Це було не просто дитяче «Ммм..!» на батьківське звинувачення в непослуху. Це було повстання: «Що ти маєш на увазі? Доведи!» Можливо, ви побачили це у вашому сьогоднішньому читанні. Це неможливо пропустити!
Малахія означає «мій посланець» (мій Ангел). Цікаво, що Малахія тричі звертається до посланця:
- «Ангол Господа Саваота» (2:7) – це Левій.
- «Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу» (3:1) – це Іван Христитель.
- «Ангол заповіту, Якого жадаєте» (3:1), – це Господь.
Ми нічого не знаємо про особисте життя Малахії, і його по імені ніде не згадують у Біблії.
Книга пророка Малахії підводить Старий Заповіт до закінчення. Згадка Малахією про Івана Христителя в 3:1 заповнює пропуск до Матвія 3:1. Малахія пророкуватиме про попередника Ісуса Христа, а Матвій представляє його.
