Розділ 42
Чин священнослужителів у Церкві встановлений Христом, єпископи і диякони поставлені апостолами
Апостоли були послані проповідувати нам Євангеліє від Господа Ісуса Христа, Ісус Христос – від Бога. Христос був посланий від Бога, а апостоли – від Христа; те й інше було, як належить, з волі Божої. Тому прийнявши повеління, апостоли, будучи абсолютно переконаними через воскресіння Господа нашого Ісуса Христа і утверджені у вірі словом Божим, з повнотою Святого Духа пішли благовіствувати грядуще Царство Боже. Проповідуючи по різних країнах і містах, вони первенців з віруючих після духовного випробування поставляли в єпископи і диякони для майбутніх віруючих. І це не нове установлення, бо небагато століть тому раніше було написано про єпископів і дияконів. Так говорить Писання: «Поставлю єпископів їхніх у правді і дияконів у вірі» (Іс. 60:17)[1].
Розділ 43
Мойсей у древності припинив суперечку про священство
І чому дивуватися, якщо ті, яким у Христі було б довірене від Бога це діло, поставляли вищезгаданих служителів! Блаженний Мойсей, «вірний служитель у всьому домі Божому» (Євр. 3:2-5; Чис. 12:17), усе заповідане Йому зобразив у священних книгах. Його наслідували й інші пророки, стверджуючи своїм свідченням його узаконення. Коли виникло непорозуміння про священство і коліна Ізраїлеві почали сперечатися про те, яке з них повинне бути прикрашене цим славним ім’ям[2], то Мойсей звелів дванадцятьом начальникам колін принести до нього жезли, на яких було написане ім’я кожного коліна, і, взявши їх, зв’язав, запечатав перснями начальників колін, поклав їх у скинії свідчення на трапезі Господній. І, закривши скинію, запечатав також замки, як і жезли, і сказав їм: «Браття, якого коліна жезл розцвіте, те обрав Бог до священства і служіння Собі». На інший день зранку скликав він увесь Ізраїль, шістсот тисяч чоловік, і показав начальникам колін їхні печатки, і відчинив скинію свідчення, і виніс жезли: і виявилося, що жезл Ааронів не тільки розцвів, але навіть мав на собі плід. Як ви думаєте, возлюблені, чи не знав Мойсей колись, що це буде? Звичайно, знав, але так поступив він для того, щоб не було заворушення в Ізраїлі, для прославлення імені «Єдиного Істинного Бога» (Ін. 17:3). Йому слава на віки віків. Амінь.
Розділ 44
Апостольське розпорядження про те, щоб не було суперечок про священство. Ви несправедливо позбавили посади законно і чесно обраних людей
І апостоли наші знали через Господа нашого Ісуса Христа, що буде розбрат через єпископське достоїнство. Із цієї самої причини вони, отримавши законне повеління, поставили вищезазначених служителів і потім встановили закон, щоб, коли вони спочинуть, інші випробувані мужі приймали на себе їх служіння. Тому вважаємо несправедливим позбавити служіння тих, які за згодою всієї Церкви поставлені самими апостолами або, після них, іншими достоповажними мужами і служили стаду Христовому без докору, зі смиренням, лагідно і безпорочно, і, притому, впродовж довгого часу від усіх одержали похвалу. І не малий буде на нас гріх, якщо тих, які без докору і свято приносять дари, будемо позбавляти єпископства. Блаженні пресвітери, які були перед нами і звільнились від тіла після багатоплідного і довершеного життя: їм нічого боятися, щоб хто міг скинути їх із займаного ними місця. Тому що ми бачимо, що ви деяких, які похвально проводять життя, позбавили служіння, яке вони бездоганно звершують.
[1] Тут св. Климент змінює читання 70-ти тлумачів, пристосовуючи до своєї думки, замість «князів» вживає «дияконів»
[2] Викладаючи цю подію з книги Чисел (роз. 17), св. Климент додає деякі подробиці, відсутні у Священному Писанні, але запозичені, ймовірно, з юдейського передання.
