Розділ 37
Заклик до церковного порядку за прикладом військового порядку і стрункості людського тіла
Отже, браття, будемо всіма силами воїнствувати під святими Його повеліннями. Уявімо собі тих, що воюють під начальством вождів наших; як струнко, як ретельно, як покірно виконують вони накази. Не всі єпархи[1], не всі тисяченачальники або стоначальники, або п’ятдесятиначальники і так далі, але кожний у своєму чині виконує накази царя і полководців. Ні великі без малих, ні малі без великих не можуть існувати. Усі вони немов би зв’язані разом, і це дає користь. Візьмемо наше тіло: голова без ніг нічого не значить, так само і ноги без голови, і найменші члени в тілі нашому потрібні і корисні для цілого тіла; усі вони одностайні, злагодженим підпорядкуванням служать для здоров’я цілого тіла.
Розділ 38
Члени Церкви повинні служити один одному і ніхто не повинен гордитися
Так нехай буде здоровим і все тіло наше в Ісусі Христі, і кожний кориться своєму ближньому згідно зі становищем, на яке він поставлений Його даруванням. Сильний, не зневажай слабкого, і, слабкий, шануй сильного; багатий, подавай бідному, і, бідний, дякуй Богу, що Він дарував йому того, через кого може бути заповнена його убогість. Мудрий, показуй мудрість свою не в словах, але в добрих ділах. Смиренний, не сам про себе свідчи, але надавай іншому дати про тебе свідчення. Чистий по плоті,… не звеличуйся, знаючи, що є інший, який дарує йому стримання. Подумаємо, браття, з якої речовини ми сотворені і якими увійшли у світ, немов би з гробу і мороку. Творець і Сотворитель наш увів нас у Свій світ, наперед приготувавши нам Свої благодіяння народження нашого. Отже, усе маючи від Нього, ми повинні за все Йому дякувати. Йому слава на віки віків. Амінь.
Розділ 39
Людині нічого гордитись
Нерозумні, немислячі, божевільні і невігласи сміються і сваряться за це над нами, бажаючи самих себе підняти у власних своїх думках. Але що може смертний, або яка сила в земнородному, бо написано: «Я не розпізнав вигляду його, – тільки обрис був перед очима моїми; тихе віяння, – і я чую голос: чи людина праведніша за Бога? і чи людина чистіша за Творця свого? Ось, Він і слугам Своїм не довіряє і в ангелах Своїх убачає недоліки (Іов. 4:16-18), і небеса нечисті в очах Його (Іов. 15:15); тим більше – в тих, хто живе у храминах із суміші, основа яких порох, які знищуються швидше за міль. Між ранком і вечором вони розпадаються; не побачиш, як вони зовсім зникнуть. Чи не гинуть з ними і чесноти їхні? Вони вмирають, не досягнувши мудрости (Іов. 4:19-21). Взивай, якщо є той, що відповідає тобі. І до кого зі святих звернешся ти? Так, дурня убиває гнівливість, і нерозумного губить роздратування. Бачив я, як дурень вкорінюється, і негайно прокляв дім його. Діти його далекі від щастя, їх будуть бити біля воріт, і не буде захисника. Жниво його з’їсть голодний і з-за терну візьме його, і спраглі поглинуть майно його» (Іов. 5:1-5).
Розділ 40
Будемо зберігати в Церкві установлений Богом порядок
Будучи переконані в цьому і проникаючи в глибини божественного відання, ми повинні належно звершувати все, що Господь повелів звершувати у визначені часи. Він повелів, щоб жертви і священні дії відбувалися не випадково і не без порядку, але у визначені пори і часи. Також Сам Він визначив найвищим Своїм повелінням і те, де і через кого належить це звершувати, щоб усе відбувалося свято і благовгодно і було приємне волі Його волі. Тому приємні Йому і блаженні ті, які у встановлені часи приносять жертви свої, бо, дотримуючись заповідей Господніх, вони не згрішають. Первосвященикові дане своє служіння, священикам призначене своє діло, і на левитів покладені свої обов’язки; мирська людина зв’язана постановами для народу.
Розділ 41
Продовження
Кожний з вас, браття, нехай дякує Богу за своє власне становище, зберігаючи добру совість і з благоговінням не переступаючи визначеного правила свого служіння. Не всюди, браття, приносяться безперервні жертви – або за обітницею, або жертви за гріх і жертви повинності – але тільки в Єрусалимі, і там не на всякому місці відбувається приношення, а перед храмом на жертовнику після того, як жертва буде оглянута первосвящеником і вищезгаданими служителями. Ті ж, які роблять щось усупереч Його волі, караються смертю. Бачите, браття, чим більшого сподобилися ми відання, тим більшій підлягаємо небезпеці.
[1] Тобто начальники провінцій, що мали і військову владу.
