Розділ 45
Нечестивим властиво гнати праведних людей
Ви, браття, суперечливі і ревні в тому, що не мало не належить до спасіння. Загляньте в Писання, ці істинні слова Святого Духа. Зауважте, що в них не написано нічого несправедливого і спотвореного. Ви не знайдете, щоб люди праведні були відкинуті людьми святими. Були гнані праведні, але від беззаконних; були замкнені у в’язниці, але від нечестивих; були побиті камінням від лиходіїв; були умертвлені від порочних, які захоплювалися злочинною заздрістю. Усі ці страждання вони перенесли зі славою. Тому що скажемо, браття? Хіба Даниїл від богобоязливих людей був кинутий у лев’ячий рів (Дан. 6:16)? Хіба Ананія, Азарія і Мисаїл від шанувальників благопристойного і славного служіння Всевишньому були вкинуті у вогняну піч (Дан. 3:20)? Аж ніяк ні. Хто ж зробив це? Люди порочні, повні всякого зла дійшли до такої люті, що піддали мукам тих, які святою і непорочною волею служать Богу. Вони не знали того, що Вишній – заступник і захисник тих, які з чистою совістю шанують вседосконале Його ім’я. Йому слава на віки віків. Амінь. А вони, терплячи в упованні, успадковували славу і честь і були звеличені Богом, і стали достолюб’язними в пам’яті їхній на віки віків. Амінь.
Розділ 46
Приєднаємося до праведних. Розбрат згубний
Таким прикладам і ми повинні наслідувати, браття. Тому що написано: «Приєднайтесь до святих, тому що ті, які приєднуються до них, освятяться»[1]. І знову в іншому місці сказано: «Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його, з чистим – за чистотою його, а з лукавим – за лукавством його» (Пс. 17:26,27). Тому приєднаймося до безневинних і праведних, бо вони – обранці Божі. До чого у вас чвари, гнів, незгоди, розділення, війна ? Чи не одного Бога й одного Христа ми маємо? Чи не один Дух благодаті вилитий на нас, чи не одне покликання в Христі? Для чого роздираємо і розриваємо члени Христові, повстаємо проти власного тіла і доходимо до такого божевілля, що забуваємо, що ми один одному члени? Згадайте слова Ісуса Господа нашого. Він сказав: «Горе тій людині, краще було б їй не народитися, ніж спокусити одного з обраних Моїх, було б краще для неї, якби вона повісила камінь жорновий і вкинулась в море, ніж спокусити одного з малих Моїх»[2]. Ваше розділення багатьох розбестило, багатьох вкинуло у відчай, багатьох у сумнів і всіх нас у печаль, а безлад ваш все ще продовжується.
Розділ 47
Ваш теперішній розбрат гірший за перший, який був у часи апостола Павла
Візьміть послання блаженного апостола Павла. Про що він насамперед писав вам на початку євангельської проповіді? Істинно він за натхненням написав вам як про себе самого, так і про Кифу й Аполлоса, тому що і тоді відбулося у вас розділення на різні сторони. Але тодішнє розділення призвело у вас менший гріх, бо ви схилялися на сторони прославлених апостолів і на сторону мужа, ними похваленого. А тепер подумайте, які люди розбестили вас і зменшили красу вашої знаменитої братерської любові. Ганебне, улюблені, і надзвичайно ганебне і недостойне християнського життя, чується діло: тверда і древня Коринфська Церква із-за однієї або двох людей збунтувалась проти пресвітерів. І цей слух дійшов не тільки до нас, але і до самих наших ворогів, так що через ваше безумство ім’я Господнє піддається нарузі, і вам самим готується небезпека.
Розділ 48
Поверніться до братолюбного життя
Отже, припинимо це якомога швидше і припадемо до Господа, і слізно будемо благати Його, щоб Він, змилосердившись, примирився з нами і відновив у нас колишнє прекрасне і чисте життя, повне братерської любові. Це врата правди, відкриті до життя, як написано: «Відчиніть мені врата правди, і я ввійду ними і прославлю Господа. Ось врата Господні; праведні увійдуть ними» (Пс. 117:19,20). З багатьох відкритих врат врата правди – врата Христові, і блаженні ті, які входять ними і направляють свою ходу у святості і правді, все звершуючи без обурення. Якщо хто твердий у вірі або здатний пропонувати вище відання, або мудрий у розмірковуванні про речі, або чистий у своїх ділах, тим більше він повинний смирятися, чим більше здається великим, і повинний шукати спільної користі, а не своєї.
[1] Цих слів немає у Священному Писанні.
[2] Тут св. Климент кілька місць з Євангелія з’єднав в одне, а саме (Мф. 18:6; 26:24; Лк. 17:2; Мк. 9:12).
