Друге видіння про чотири роги й чотирьох майстрів записане у віршах Зах. 2:1-4. Чотири роги (які символізують владу) – це прообраз чотирьох язичницьких імперій, про які написано в пророцтві Даниїла. Це Вавилон, Мідо-Персія, Греція і Римська імперія.
Але в кожного рога є свій майстер, і так як вони змовилися разом гнобити й губити Ізраїль та Юду, то Бог через цих майстрів вигубить їх. Вороги Ізраїлю – це Божі вороги, які свого часу впадуть, а залишок вибраного народу отримає звільнення.
Для будь-якого служителя за всіх часів це видіння розкриває важливу істину про те, що Бог усе чинить відповідно до Своєї волі. А зло Він допускає лише для того, щоб виконати Свій задум, наповнений змістом та благословеннями.
Далі йдеться ще про одне видіння – про мужа з мірним шнуром. Побачивши його, Захарій запитує: «Куди ти йдеш?», – на що чоловік відповідає: «Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його» (Зах. 2:6).
Після цього ангел, який перебував поруч із пророком, пішов назустріч іншому ангелові, що сказав: «Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: “Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його. Я стану для нього, – говорить Господь, – огняним муром навколо, і стану славою в середині його”» (Зах. 2:8-9; див. Соф. 3:5,14-20).
Юнак – це і є Захарій, якому Яхве мав розкрити Свою волю стосовно Єрусалима, щоб той записав її для майбутніх поколінь. Місто, яким його знав пророк, було жалюгідним і незначним у порівнянні з майбутнім Єрусалимом. У день його слави не буде потреби в жодній стіні, бо Сам Господь буде йому вогняною стіною, захищаючи від усякого нападу й зберігаючи в його межах славу шекіни (видимої ознаки Божої присутності).
У віршах Зах. 2:10-13 звучить заклик до залишку повертатися у свою землю в день виконання всіх пророцтв Божих. У духовному сенсі народ іще житиме з дочкою Вавилона, бо Навуходоносор заснував царство язичників, а всі наступні царства були схожі на нього. Понад два тисячоліття язичники гнали й переслідували юдеїв. І хоча сьогодні їхнє становище набагато краще, ніж колись, у багатьох місцях Європи усе ще мають місце прояви антисемітизму, які в майбутньому переростуть у безпрецедентні гоніння в час недолі Якова після підхоплення Церкви на небеса. Коли буде здаватися, що Ізраїль залишився зовсім один і без будь-якої надії, Господь пошле Свого ангела, щоб зібрати вибраних від чотирьох вітрів небесних і дати їм мир на давно обіцяній землі їхніх батьків.
Про точний час цих подій сказано: «Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока» (Зах. 2:12). Ця фраза відноситься до часу, що настане після апокаліпсиса, коли Христос зійде з небес в силі й великій славі, щоб прийняти царство й відновити Свою владу, про що написано в Псалмі 2. Тоді весь світ зрозуміє, що Ізраїль – це вибраний Божий народ і вівці Його пасовиська. Як і в часи Естер, юдеї радітимуть і веселитимуться, а їхні вороги упокоряться перед ними, побачивши, що, зневажаючи насіння Якова, вони боролися з живим Богом.
Вірші Зах. 2:14-17 є завершенням цього пророцтва. Бог говорить дочці Сіону, що так довго плакала біля річок Вавилона й не брала гусла, радіти та тішитися, бо славний Господь житиме з нею, й усі, від малого до великого, знатимуть Його.
Тоді багато народів приліпляться до Яхве й стануть Його народом, прийнявши всі приготовлені для Ізраїлю благословення. Ця подія не буде схожою на прийняття язичників у наші дні. Сьогодні Бог вибирає з язичників народ заради імені Свого, щоб з’єднати їх з юдеями в одне Тіло. А тоді Ізраїль господарюватиме на землі, а народи через нього отримають благословення. Це відбудеться, коли «Юду, спадок Свій, посяде Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він» (Зах. 2:16).
Тому роки плачу дочки Сіону прийдуть до завершення, а довга боротьба Ізраїлю завершиться. Того дня Церква вже перебуватиме в небесній славі, а народ, що залишиться на землі, отримає благословення на обіцяній Аврааму, Ісаку і Якову землі. А насіння цього народу ніколи не викоріниться.
В останньому вірші описується стан світу в той день, коли Господь зробить усе це: «Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробудився з мешкання святого Свого!» (Зах. 2:17).
Як чудово усвідомлювати, що зло, яке невпинно розросталося, буде зупинене; що на землі більше не буде непослуху та гріха; що всі народи підкоряться милостивому й справедливому правлінню Господа, Якого одного разу відкинули, і що Господь Саваот буде прославлений по всій землі.
