Згадана у вірші Ог. 1:1 дата добре узгоджується з написаним у тексті Езд. 4:24. Із цього місця Письма ми дізнаємося, що через опір недругів Юди та Веніямина роботи з відбудови дому Божого припинилися «другого року царювання Дарія, царя Перського». Бо при царі Ахашвероші був виданий указ про заборону подальшого будівництва, і впродовж декількох років жодні роботи не проводилися. Цей період бездіяльності закінчився тільки тоді, коли Бог послав пророка, щоб розбудити народ.
У вищезгаданий рік, першого дня шостого місяця, пророк Огій звернувся до правителів Зоровавеля, який був нащадком Давида, і до великого священика Ісуса: «Так говорить Господь Саваот, промовляючи: “Народ цей говорить: не прийшов тепер час дому Господнього, щоб бути збудованим!”» (Ог. 1:1-2). Із цього стає очевидним, що якби в них було бажання будувати, якби в них була віра, то указ Ахашвероша, який явно суперечив указу Кіра, не міг би їм перешкодити в цьому. Перські укази були незмінними, тому якщо другий суперечив першому, він не мав жодної сили. Однак народ уже ставав егоїстичним і байдужим до всього Божого. Він будував собі будинки, а дім Божий залишався занедбаним. Більше того, в указі Ахашвероша нічого не було сказано про заборону будівництва храму. Він лише забороняв відновлювати й зміцнювати місто.
Коли совість людей спить, то вони тлумачать обставини так, як їм зручно. Дивно, з якою енергією й ентузіазмом вони облаштовували своє власне життя, ставлячись до Господа з повного байдужістю.
І тоді виходить, що у святих є час на те, що не приносить духовної користі, а знайти кілька годин, щоб прийти на зібрання або пожертвувати кошти на поширення Благої Вістки, буває дуже складно. Але як тільки совість пробуджується, усе стає на свої місця.
Через Свого пророка Господь сказав: «Чи час вам сидіти по ваших домах, покритих кафлями, хоч дім цей збурений?» (Ог. 1:3-4). Жоден перський указ не заважав їм будувати собі теплі й навіть дорогі будинки, а коли йшлося про дім Божий, у них відразу з’являлися відмовки.
«А тепер отак промовляє Господь Саваот: “Зверніть ваше серце до ваших доріг! Багато ви сієте, та збираєте мало, їсте, – та не насичуєтеся, п’єте – та не напиваєтеся, зодягаєтеся – та не тепло вам, а той, хто заробляє, заробляє для дірявого гаманця”» (Ог. 1:5-6). Це дуже серйозні слова, до яких варто уважно прислухатися як читачеві, так і авторові цих рядків. Вони показують, чому так багато християн сьогодні розчаровані, чому в стародавні часи так жило багато юдеїв. Бог не може благословляти егоїстів, тому Він говорить: «Зверніть ваше серце до ваших доріг». Він закликає до самоосуду, бо у вчинках проявляється стан душі.
Така позиція впливає на всі сфери життя. Подумайте, усі ті, хто займається комерцією в сучасному світі, про свої шляхи. Як часто ми ставимося спокійно до того, що ніколи б не витримало випробування перед Тим, Хто дивиться не так, як людина! Домінуюча у світі жадібність закрадається в лави християн. На що тільки не йдуть люди заради грошей! Вони жертвують християнським спілкуванням, радістю участі у Вечері Господній, працею на євангельській ниві і взаємним повчанням у Бозі. Люди часто жертвують цим лише заради можливості заробити кілька зайвих доларів на додаток до щомісячного прибутку. Часто брати з родинами залишають місто, в якому вони мають духовну підтримку, і їхні діти не можуть відвідувати євангельські зібрання та недільну школу лише тому, що в них з’являється можливість поліпшити свій матеріальний добробут. Але, на жаль, часто вони втрачають усе, на що сподівалися, до того ж, зазнають непоправної духовної втрати!
Подумайте також про своє родинне життя. Яке місце займає в ньому Бог? Як часто Біблія залишається забутою, а діти не бачать молитов? Не дивно, що вони зовсім не цінують тих важливих речей, яким і ви приділяєте так мало уваги. Чи говорите ви в присутності своїх дітей холодно і з глузуванням про служителів Христових і мужів Божих? Тоді не дивуйтеся, що вони теж будуть зі зневагою ставитися до служителів Слова й насміхатися над тими, хто носить ім’я Христове.
Подумайте про свої шляхи стосовно служіння Господу й зібрання Його народу. Можливо, якісь дрібниці заважають вам збиратися з народом Божим, щоб згадувати про Його страждання за нас? Або ви, можливо, зневажаєте проповіддю Слова, бо це «лише Євангеліє»? Можливо, ви рідко відвідуєте молитовні зібрання й заняття з вивчення Біблії? Можливо, відтоді як ви востаннє дали комусь брошуру або розповіли про Христа, минули місяці або роки? Як же ви можете очікувати Божих благословень, якщо ви є байдужими до Його справи?
«Так говорить Господь Саваот: “Зверніть ваше серце до ваших доріг! Виходьте на гору, і спроваджуйте дерево, і храм цей будуйте, – і в ньому знайду Я вподобу, та буду шанований, каже Господь”» (Ог. 1:7-8). Пробудіться від егоїстичного стану, засудіть себе й своє безтурботне ходження перед Богом; потім зробіть, як хтось сказав, головне першим і дозвольте Господу займати головне місце у своєму житті. Але через те, що ваше серце не віддане Йому, Він не може благословити вас так, як міг би це зробити. «Звертаєтесь до численного, та виходить ось мало, і що приносите в дім, то розвіюю те» (Ог. 1:9).
Чи замислювалися ви над тим, чому невдача йде за невдачею, а ваші плани руйнуються один за одним? Так відбувається тому, що ви не віддаєте у своєму житті належного місця Богові, а дім Його залишається занедбаним. «Тому-то над вами затрималось небо давати росу, а земля урожай свій задержала» – на родючій і благословенній у минулому землі була посуха й спустошення (Ог. 1:9-11).
Слова Огія відразу знайшли відгук у серцях народу. О, якби його слова розбудили й тих із нас, хто заснув мертвим сном! Як народ, так і начальники послухалися голосу Господа Бога свого й відновили покинуту роботу (Ог. 1:12).
«І сказав Огій, посол Господній, від Господа посланий до народу, говорячи: “Я з вами, говорить Господь!”» (Ог. 1:13). Це були слова підбадьорення й підтримки, які розпочинаються з солодких слів: «Посол Господній, від Господа посланий». Людина може бути послом Господнім і при цьому не розуміти Його волі. Щоб говорити слова Божі, потрібно мати нерозривний зв’язок із Ним; Огій перебував саме в такому стані.
Пробуджений закликом зважити свої шляхи й утішений запевненнями про Божу присутність, залишок із завзятістю взявся за справу, у результаті чого роботи з відбудови дому Божого розпочалися через двадцять чотири дні (Ог. 1:14-15). А в наступному розділі описується подальше служіння пророка в той час, коли роботи з відновлення тривали.
