Надаючи читачеві самому вивчати в псалмах і пророках деталі Його тисячолітнього царства, ми можемо вказати на декілька його головних характеристик.
1 Єрусалим відновить свою минулу славу. Більше того, у майбутньому він буде набагато багатший і красивіший, оскільки слава Христа як Царя затьмарить славу Давида і Соломона. «Тоді сини іноземців будуть будувати стіни твої, і царі їхні – служити тобі; бо у гніві Моєму Я вражав тебе, але у благоволінні Моєму буду милостивим до тебе. І будуть завжди відкриті врата твої, не будуть зачинятися ні вдень ні вночі, щоб принесено було до тебе надбання народів і приведені були царі їх». І далі: «Слава Ливану прийде до тебе, кипарис і певг і разом кедр, щоб прикрасити місце святилища Мого, і Я прославлю підніжжя ніг Моїх. І прийдуть до тебе з покірністю сини гнобителів твоїх, і впадуть до стоп ніг твоїх усі, що зневажали тебе, і назвуть тебе містом Господа, Сионом Святого Ізраїлевого. Замість того, що ти був залишений і ненавидимий, так що ніхто не проходив через тебе, Я зроблю тебе величчю навіки, радістю у роди родів» (Іс. 60:10-15). Також ми читаємо: «І будеш вінцем слави у руці Господа і царською діадемою на долоні Бога твого» (Іс. 62:3; див. багато інших уривків такого ж змісту); і, поза сумнівом, столиця царства Месії має відповідати гідності, величі і славі Царя!
2 Храм і його служби будуть відроджені в неперевершеній величі (Єз. 40-46). У деяких людей викликає труднощі той факт, що жертвопринесення відновлені; але ця трудність зникає, коли ми згадуємо, що ці жертвопринесення будуть дані земним людям, і земному храму, і будуть потрібні для спогаду. У колишньому періоді часу вони були недієві без їх зв’язку з Христом; «бо неможливо, щоб кров телят і козлів знищувала гріхи» (Євр. 10:4); у Тисячолітньому царстві люди дивитимуться назад на ту єдину жертву за гріхи, яка була принесена на хресті, точно так, як і ті, що жили під законом Мойсеєвим, дивилися на неї в майбутнє. Тому жертви будуть спогадом для вдячних сердець Божого народу, що Кров Ісуса Христа Його Сина, очищає від всякого гріха.
3 Усі народи, приходитимуть в Єрусалим для поклоніння. Таким чином, ми читаємо в пророка: «І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена у главу гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї усі народи. І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стежками Його; бо від Сиону вийде закон, і слово Господнє – з Єрусалима» (Іс. 2:2-3). Захарія пише подібне: «Потім усі інші з усіх народів, які приходили проти Єрусалима, будуть приходити з року в рік для поклоніння Царю, Господу Саваофу, і для святкування свята кущів» (Зах. 14:16).
4 Світ тварин також розділятиме мир і благословення того часу. «Вовк і ягня будуть пастися разом, і лев, як віл, буде їсти солому» (Іс. 65:25; див. також Іс. 11:6-9). І також додано: «…а для змія порох буде їжею», показуючи, як ми припускаємо, що змій буде виключений із звільнення від рабства, під яким безсловесне творіння зітхало донині. Але як ми знаємо, «що й саме створіння буде визволене від рабства зотління на свободу слави дітей Божих» (Рим. 8:21).
5 Прокляття буде знято із землі. Коли Адам згрішив, земля була проклята через нього. Яке б не було пом’якшення цього вироку при Ної, воно не буде повністю скасоване до початку царювання Месії. Тому сказано в Псалмах: «Нехай славлять Тебе народи, Боже, нехай славлять Тебе народи всі. Земля дає плід свій: благослови нас, Боже, Боже наш» (Пс. 66:6-7). Амос так само пророкує: «Ось, настають дні, – говорить Господь, – коли орач застане ще женця, а той, хто топче виноград, – сівача; і гори будуть виточувати виноградний сік, і всі пагорби потечуть» (Ам. 9:13). Бо саме в цей час «звеселиться пустеля і суха земля, і зрадіє країна ненаселена і розцвіте як нарцис; чудово буде цвісти і радіти, буде торжествувати і тріумфувати; слава Ливану дасться їй, пишнота Кармила і Сарона; вони побачать славу Господа, велич Бога нашого» (Іс. 35:1-2).
6 Не буде смерті, за винятком суду, упродовж усього періоду тисячі років. «Там не буде більше малолітнього і старця, який не досягнув би повноти днів своїх; бо столітній буде помирати юнаком, але столітній грішник буде проклятим» (Іс. 65:20). Значення цього вірша в тому, як здається, що смерть буде абсолютно винятковим випадком, і тільки в праведному суді. Вік Мафусала, тому, буде не лише досягнутий, але і перевершений у цей благословенний період правління Месії.
7 Всяка несправедливість буде негайно виправлена. Це пов’язано з праведним правлінням Месії. Тому ми читаємо: «Бо він визволить безсилого від сильного, і убогого, що не мав захисника. Буде милостивий до вбогих і бідних, і душі їхні спасе. Від кривди і від насильства спасе душі їхні, і кров їхня буде дорогоцінна перед очима його» (Пс. 71:12-14). Люди вважають наївно, що це і є мета людської освіти і прогресу; але вони не знають або забувають про невиліковне зіпсуття людської природи, і тому не розглядають цього, навіть якщо б весь світ отримав справедливі і рівні закони, вони не змогли б або управляти, або застосовувати. Христос – єдина надія для землі, як для святих «перед лицем Господа, бо ось Він гряде судити землю; Він буде судити вселенну за справедливістю і народи – за правдою» (Пс. 97:9).
8 Але, незважаючи на ці благословення, знайдуться непокірні навіть при Христовому правлінні. Ми читаємо: «Перед множеством сили Твоєї скоряться Тобі вороги Твої» (Пс. 65:3). Те ж саме знаходимо в іншому псалмі: «Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною» (Пс. 17:45). З цих тверджень може здатися, що усі народи упокоряться перед Христом, як це буде в суді над народами, але багато хто, не схилившись у серці, схилиться перед Його силою і прийме Його правління. Зовні вони підкорятимуться, хоча їх серця будуть далекі від Нього.
Виходячи з цього вони з легкістю впадуть у спокусу, щоб зректися Його. Також ми бачимо, що потім – ймовірно, незабаром після встановлення Його престолу, – Гог з множиною послідовників («зборище велике і військо численне» Єз. 38:15) піднімається проти Його народу Ізраїлю «як хмара, щоб покрити землю». Але він прийде, щоб знайти повне і негайне своє знищення, настільки велике і вражаюче, що: «дім Ізраїлів сім місяців буде ховати їх, щоб очистити землю» (Єз. 39:12; див. Єз. 38,39).
І знову, ближче до завершення Тисячолітнього царства, буде ще одне велике повстання, прямо пов’язане із зваблюваннями сатани. «Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений з темниці своєї і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, і збирати їх на битву; число їх як пісок морський. І вийшли на широту землі, й оточили стан святих і місто улюблене» (Одкр. 20:7-9). Таким чином, кожен період часу завершується людською невдачею – яскравим свідоцтвом зіпсованості характеру і природи людської.
Випробувані всяким способом: без закону і під законом, під благодаттю і, принаймні, під особистим правлінням Месії, це показує, що не може виправитися, що плоть залишається тією ж самою, що вона не підкоряється закону Божому, насправді і не може, що плотський розум – у ворожнечі з Богом. Юдеї вибрали кесаря, більше того, Варавву, віддавши перевагу йому над Христом і, нарешті, людина прийняла самого сатану, і під його керівництвом пішла штурмувати, щоб знищити «стан святих і місто улюблене», які знаходяться під захистом прославленого Месії. Питання може бути тільки одне. Для Бога не залишається нічого іншого як відстоювати праведність престолу Христового; і відповідно ми читаємо: «І впав вогонь з неба від Бога і пожер їх; а диявол, що спокушав їх, ввергнутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть мучитися день і ніч на віки віків» (Одкр. 20:9-10).
Таким чином, закінчується період у тисячу років. Він був введений судом і завершується судом; але, проте, це буде час земного благословення і радості. Бо необхідно пам’ятати, що сатана зв’язаний до завершення цього періоду, і тоді як плоть залишається тією ж самою, сила зла, таким чином, відсутня, і всякий вплив, під який підпадає людина, буде на Христовому боці. Це буде повна протилежність тому стану речей, який ми спостерігаємо зараз, так що в Псалмах сказано: «Нехай веселяться небеса і нехай радіє вся земля; хай шумить море і все, що наповнює його. Нехай радіють поля і все, що на них, і нехай веселяться всі дерева в лісах перед лицем Господа. Бо ось Він гряде, Він гряде судити землю. Він буде судити вселенну за правдою і всі народи за істиною Своєю» (Пс. 95:11-13).
Ми повинні надати читачеві можливість самому детальніше вивчити цю тему. У Писанні можна знайти величезну кількість місць, які допоможуть йому в цьому; і якщо він тільки читає у водійстві і вченні Святого Духа, і погляд його звернений на Христа, то він у жодному разі не залишиться без користі і благословень.
