Цар Ахав розповів своїй дружині Єзавелі про все, що сталося біля гори, а головне – про диво, яке вдалося вчинити Іллі. Але Єзавель була одержима служінням Ваалу, і ця звістка викликала в ній тільки новий напад люті й ненависті до Іллі. Їй не давав спокою його хист: вона замислила вбити пророка. Ілля, дізнавшись про це, втік до пустелі, не захопивши з собою навіть свого слугу. Він біг світ за очі і тільки з настанням темряви із занепокоєнням почав роззиратися навсібіч, вибираючи місце для ночівлі. Не знайшовши нічого кращого, вирішив спробувати подрімати під кущем ялівцю, але похмурі думки не полишали його. Тоді Ілля почав благати:
– «Господи, забери моє життя! Доволі вже».
Цієї миті він відчув у темряві дружній дотик. Це був ангел Господній. Він сказав:
«Встань і їж! Тобі заповідається далека дорога».
Підкоряючись голосу, Ілля почав їсти запропоновану ангелом їжу. Протягом багатьох днів він невтомно йшов до гори Хорив, що на Синаї. Там він знайшов прихисток у печері. На горі він отримав Боже одкровення. Після цього його душа стала подібною до ангела. У повній самоті він провів сорок днів, як колись до нього на цьому ж місці Мойсей.
На зворотному шляху Ілля зустрів на полі селянина. Він орав волами землю. Ілля підійшов до нього й запитав: «Як тебе звуть?» Орач відповів: «Єлисей!»
Іллі було напророчено, що чоловік з таким іменем має стати його учнем і наступником. Він закутав орача в свій плащ, щоб показати, що бере його під свій захист. Єлисей наче теж зрозумів його без зайвих слів і відповів: «Я приєднаюся до тебе! Дозволь мені тільки попрощатися з батьками, тоді я зі спокійною душею зможу піти за тобою».
Так Єлисей став учнем пророка Іллі. Увесь час, поки Ілля жив на землі, його вірний учень Єлисей був з ним поруч. Великий пророк знав годину, коли повинен буде покинути землю. З кількома учнями і Єлисеєм він підійшов до Йордану. Ілля згорнув свій плащ і вдарив ним по воді. Річка вмить розступилася, але сталося так, що на інший берег зміг перейти з пророком тільки Єлисей. Коли вони обидва опинилися на протилежному березі, Ілля звернувся до свого улюбленого учня: «Проси, що ти хочеш, щоб я зробив для тебе наостанок». Єлисей сказав: «Нехай у всі тяжкі часи дух твій буде зі мною».
Під час їхньої розмови невідомо звідки з’явилася охоплена вогнем колісниця. Вона була запряжена трьома вогняними кіньми. Ілля увійшов у неї і помчав на небо. Він розтанув у високості, і лише якийсь предмет ширяв у небі. Це був його плащ. Він впав прямо під ноги Єлисея. Той підняв його і повільно пішов на берег Йордану. Він вдарив плащем об воду, як це перше робив Ілля. Вона розступилася і відкрила прохід. Тепер Єлисей був упевнений: сила пророка залишилася з ним. Решта учнів пророка чекали його на іншому березі. Побачивши Єлисея, що йде через Йордан, вони схилилися в покорі й сказали: «Дух Іллі перебуває з Єлисеєм!»
Єлисей здійснив безліч див. Мертву воду він робив придатною для пиття. Він зціляв хворих і одержимих. Він примножував їжу. Одного разу навіть пробудив до життя мертвого хлопчика. Єлисей приносив народу мир. Він міг примиренням запобігти війні. Старанного селянина Єгу Єлисей помазав на царство проти царя Ахава та Єзавелі з тим, щоб Єгу знищив служіння Ваалу і зруйнував його храм. Для Ахава, Єзавелі і їхнього роду новий цар виявився непримиренним суддею. Він припинив їхнє царювання, яке принесло стільки нещасть країні й народу.
