Після своєї безславної втечі філістимляни захотіли помститися Ізраїлю. Помститися за Голіафа! Саул зі своїм військом і зі своїми синами змушений був вирушити до гори Гелвуй. А Давид мав у цей час виступити проти амаликитян, які напали з іншого боку. Під час битви філістимляни атакували й дісталися до Саула і його синів. Царя поранила стріла, випущена з лука, а Йонатан та його брати були вражені в цьому бою на смерть. Стікаючи кров’ю, Саул прокричав своєму зброєносцеві: «Пронизай мене своїм мечем, не дай мене філістимлянам на поталу!» Але зброєносець не зважився виконати цей наказ. Тоді Саул виставив уперед руку з власним мечем і впав на нього, завдаючи собі смертельного удару.
Коли ізраїльтяни побачили тіла царя і його синів, полеглих на полі бою, вони відступили назад. І нікому було зупинити їх втечу. Перемога здобули філістимляни. У цей же час Давид у далекому краю успішно вигнав амаликитян. Посланець приніс Давиду звістку про поразку і смерть Саула. Він передав йому золоті браслети царя і корону, яку дивом удалося врятувати. Коли посланець розповідав, як були одночасно вбиті всі царські спадкоємці й серед них Йонатан, Давид від горя розірвав свій одяг. Він оплакував смерть Саула, його синів і полеглих воїнів.
