Мойсеєві довелося подолати довгий шлях, поки він прийшов в землю Мідіян. Ангел Господній дав йому знати, що він може залишитися в цій землі. Якось увечері Мойсей опинився біля колодязя і сіл неподалік відпочити. Під цей час мідіянські дівчата почали поїти овечі стада. Але тут прийшли пастухи й відігнали дівчат від колодязя. Почуття справедливості в Мойсея ніколи не дрімало, тому він вступився за дівчат і допоміг їм напоїти овець. Пастухи ж не наважилися напасти на великого й сильного чужака.
Серед пастушок були сім сестер – сім дочок священика на ім’я Їтро. Прийшовши додому, вони поділилися радістю зі своїм батьком: «Один чоловік, зодягнений в єгипетський одяг, сьогодні захистив нас від пастухів, тому ми повернулися так рано». Їтро запитав: «Чому ж ви не покликали цю людину в гості?» Їтро негайно послав за чужинцем і запросив його у свій будинок.
Мойсеєві сподобалося в Їтра. Уже наступного дня він непомітно упрягся в нову для себе роботу: взявся допомагати доглядати за стадами й поїти тварин. Так він і залишився в Їтра. Він міг багато чому навчитися в мудрого священика. Той перейнявся довірою до Мойсея й віддав йому за дружину свою дочку Ціппору. І вона подарувала своєму чоловікові двох синів – Ґершома і Еліезера.
Одного разу Мойсей пас стада в пустелі Сін. Під вечір від нього втекло козеня, і він вирушив на його пошуки до гори Хорив. У народі ця гора називалася Божою горою. Мойсей роззирався на всі боки й кликав козеня. Раптом неподалік він помітив охоплений вогнем терновий кущ. Хто розпалив вогонь? Мойсей поспіхом підійшов ближче. Він не міг зрозуміти, чому не піднімається дим і чому, якщо кущ горить, анітрохи не згорає. Коли він наблизився, світле полум’я піднялося вище. А з полум’я пролунав Божий голос: «Мойсею, Мойсею!» Він відповів: «Я тут». Голос сказав: «Не підходь ближче. Місце, на якому ти стоїш, – свята земля. Роззуйся».
Мойсей зробив це і встромив свій пастуший посох у землю. Голос Бога продовжував: «Ти обраний, щоб звільнити твій бідний народ від влади єгиптян. Повертайся до Єгипту, йди до фараона. Я буду з тобою». Мойсей відповів: «А якщо фараон і народ не захочуть мені повірити?» Господь Бог відповів: «Я дам тобі силу вчинити перед ними знамення й дива. Вони повірять тобі. Іди з найстаршими з народу до фараона. Зажадай, щоб він дозволив народу Ізраїлю піти. Я є Сущий, Бог твого батька й Ізраїлю. Народу Ізраїлю ти можеш назвати Моє ім’я – Ягве». Мойсей ще раз заговорив і сказав: «О Господи, я не настільки сильний у словах, моя мова часто не слухається мене». Господь відповів: «Візьми з собою свого брата Аарона. Він уже йде до тебе. Він міцний у словах. Я буду вкладати слова в уста тобі і йому. Я благословлю твій посох. Ним ти творитимеш дива!»
Після цього вогонь зник і загорівся вгорі межи зір. Мойсей залишився стояти на колінах. Він відчував: вогонь, пронизує його теплом, продовжує світити в його серці. Це був вогонь мужності, що загорівся в Мойсея. Він взяв посох і ще раз із побожністю вклонився місцю, де Господь Бог промовляв до нього з вогню. Коли Мойсей взувався, до нього підстрибом підбігло козеня. Мойсей узяв його на руки і поніс до стада, Їтро був священиком, тому Мойсей наважився розповісти йому про пережите біля тернового куща. Ціппорі він теж сказав про завдання, яке мав виконати в Єгипті.
Вона охоче вирушила з ним і з обома синами в Єгипет. Ціппора їхала на ослі. Мойсей ніс благословенний посох, а їхні хлопчики бадьоро крокували поруч. Брату Мойсея Аарону вночі теж з’явився Господь. Він сказав Аарону: «Іди назустріч Мойсеєві в пустелю. Він повертається до Єгипту». Ангел Господній водив Аарона так, що брати зустрілися на дорозі. Мойсей повідомив своєму братові все, що вони обидва повинні були зробити за велінням Божим, щоб звільнити народ Ізраїлю і вивести його з Єгипту. Мойсей дізнався від Аарона, що під час його відсутності старий фараон помер, а країною править новий, ще більш жорстокий володар. Так вони зрозуміли, що їм належить важка боротьба.
