Мойсей і Аарон зібрали старійшин народу Ізраїлю й розповіли, що Бог звелів їм вивести Свій народ з Єгипту. Старійшини й усі, хто це чув, піднеслися духом.
Наступного ранку брати вирушили до фараона. Мойсей ніс із собою благословенний посох. Ворота палацу охороняли два леви, прикуті ланцюгами. Мойсей змахнув над ними палицею, і вони стали зовсім ручними. Він звільнив їх від ланцюгів, і леви пішли за ним, покірно метляючи хвостами, як собаки. Палацові вартові, бачачи це, злякано сахалися в різні боки. Так безперешкодно брати дійшли до самого фараона. Несподівана поява двох чоловіків у супроводі левів привела фараона в сум’яття. Тим більше що обличчя братів випромінювали небачені упевненість і мужність. Для фараона було незбагненно, чому ці двоє мали таку владу над його левами?
Охоронці тримали списи напоготові на випадок, якщо левам заманеться напасти. Фараон сказав: «Чого ви прийшли сюди? Хто ви такі? Що ви зробили з моїми левами?» Мойсей відповів: «Ми послані Богом Ізраїлю. Бог говорить тобі так: «Відпусти Мій народ, щоб він міг принести Мені жертву в пустелі!» Фараон відповів: «Я не знаю вашого Бога. Я бачу, що ви євреї. Ідіть, як і всі інші, носити каміння й випалювати цеглу. Я повинен порадитися зі своїми мудрецями, чи варто відпускати народ на три дні». Фараонові хотілося сказати зовсім не це, але він не наважився наказати схопити цих двох. Він зрозумів, що вони мають особливу силу, яка дозволила їм приборкати левів. Щоб більше не дратувати фараона, Мойсей посадив левів на ланцюг. Він залишав палац, терзаючись сумнівами, що рада мудреців і фараон навряд чи зможуть принести щось корисне народу Ізраїлю.
Вийшло так, як Мойсей і припускав. Через три дні прийшла недобра звістка: наглядачі отримали вказівку зробити роботу ізраїльтян ще більш непосильною. Щойно Мойсей і Аарон вийшли від фараона, той наказав негайно привести до нього свого чаклуна Валаама. Фараон розповів йому про відвідини палацу ізраїльтянами з левами. Валаам сказав: «Ці люди теж чаклуни, але мої чаклуни сильніші, і вони переможуть. Немає сумнівів, що ці двоє захочуть прийти ще раз».
Минуло три дні. Мойсей і Аарон знову прийшли до фараона, але вже без левів. Фараон відразу ж наказав покликати Валаама і сказав обом: «Покажіть мені ваші чудесні знамення!» Аарон узяв благословенний посох і кинув його перед фараоном. Посох тут же, на підлозі перетворився на змію. Тоді Валаам кинув і свій посох, і той теж перетворився на змію. Але змія Аарона стрімко накинулась на змію Валаама і проковтнула її. І знову перетворилася на посох. Валаам з неприязню прошепотів: «Прокляття, у них велика влада!»
Мойсей іще раз зажадав, щоб фараон відпустив його народ принести жертву в пустелі. Але фараон зажадав ще трохи часу для роздумів. Вночі Господь сказав Мойсеєві: «Завтра вранці фараон піде до води, на берег Нілу. Відправся туди. Якщо він не відпустить народ, вдар посохом по воді – вона переміниться на кров».
Уранці Мойсей і Аарон зустріли фараона на березі Нілу. З найбільшим задоволенням він наказав би своїм воїнам зарубати цих двох, але не наважився на це. Він бачив силу їх знамень, але не хотів хоча б зовні піддаватися своєму страху. Тоді Мойсей сказав йому: «Господь, Бог Ізраїлів, посилає мене до тебе. Відпусти народ, щоб він міг принести жертву в пустелі! Якщо ти не послухаєш, то я вдарю по воді Нілу, і вона переміниться на кров. Риби помруть, а вода стане непридатною для вжитку». Та фараон і далі залишався непохитним. Тоді Мойсей дав посох Аарону, і той ударив по воді. Вона почервоніла й почала смердіти. Єгиптянам довелося копати землю, щоб знайти придатну для пиття воду. Мука тривало сім днів.
Тоді Господь сказав Мойсеєві: «Іди до фараона. Якщо він не відпустить народ, то всю його землю Я буду мучити жабами». Але володар знову залишився непохитним. Тоді Аарон простягнув посох над водами і каналами країни. Незабаром з водойм вийшли незліченні жаби, заполонивши всі дороги і будинки. А до ізраїльтян ті жаби не прийшли. Біф’я теж уникла всіх цих напастей. Це було друге випробування.
Фараон наказав покликати до себе Мойсея і Аарона і сказав: «Зніміть з країни ці закляття! Ви можете йти для принесення жертви в пустелю». Тоді жаби померли всюди, де вони були, – у будинках, на дорогах і на площах. Їх громадили в смердючі купи. Це була третя мука. Та щойно жаби були прибрані, фараон одразу ж зламав своє слово і не відпустив ізраїльтян принести жертву. Тоді Господь сказав Мойсеєві: «Занур посох у пил землі, і з’являться хмари комарів, які будуть мучити єгиптян». Так воно й сталося, але фараон залишився твердий.
І Господь послав інші муки: мух, мор худоби, хвороби, град і сарану, велику темряву, що покрила всі поля. Фараон сказав Мойсеєві: «Якщо ти ще раз станеш перед моїми очима, я накажу тебе вбити!» Мойсей відповів: «Я більше не з’явлюся перед твоїми очима!»
