Ночами до Німрода часто приходили дивні сни. Ці сни навіював йому пропащий злий дух. Він назвав уві сні своє ім’я – Сандалфон. Він нашіптував Німроду: «Побудуй вежу до самого неба. На вершині постав моє зображення, і я врятую твоє місто від вогняного дощу і великої повені. Вогонь не зможе пошкодити вежу. На ній ти врятуєшся від води». Дух так довго навіював йому сни, що Німрод і справді почав марити тим, як піднімається з воїнами на вежу й бере штурмом небесне царство. Його солдати випускають стріли вгору, і ці стріли повертаються з небес, заплямовані кров’ю.
Іноді йому снився й інший солодкий сон: він бачив, як вежу охопило яскраве світло, і промені його попливли по всьому світу.
Після таких снів Німрод вирішив: «Вежа принесе мені більше влади та слави, ніж мій дорогоцінний трон». Він скликав будівельників з усього царства й повелів: «Побудуйте мені вежу до самого неба. Я надаю вам владу над усім народом. Усі – чоловіки, жінки, діти й люди похилого віку – повинні підкоритися вам. Примусьте їх день і ніч місити глину для цегли. А тих, хто не послухається, карайте на місці!»
Окличники закликали народ до роботи. Вони кричали: «Всі ті, хто будуть будувати вежу, отримають більшу вигоду й одного разу зможуть зійти на небо». День і ніч горів вогонь у печах, щоб шматки глини перетворювалися на міцні обпалені цеглини.
Люди були повністю захоплені думками про вежу. Якщо в когось з рук випадала цегла й розламувалася на шматки, це оплакували як непоправну втрату. Але якщо траплялося справжнє нещастя і хтось, падаючи з вежі, розбивався на смерть, то люди тільки сміялися. Тіло нещасного безжально кидали в найближчу піч. Німрод повелів: «Побудуйте на вершині вежі постамент. Поставте на ньому статую Сандалфона. Її має бути видно здалеку! Їй слід поклонятися!» І скульптори почали висікати з каменю величезний жахливий лик, щоб поставити його на вершині вежі.
Народження Аврама
Солдатами і слугами Німрода командував начальник на ймення Фарра. Його дружина була в тяжі. У ніч, коли дитина повинна була з’явитися на світ, Фарра покликав до себе в дім чаклуна й віщуна. У момент появи дитини на світ вони обидва мали прочитати на нічному небі зоряні письмена і за ними витлумачити, яка доля судилася немовляті. Народився хлопчик. У цей момент провісники побачили, як по небу летить велика зірка, що розсипається на безліч маленьких зірочок. Звіздарів це дуже здивувало. Вони звістили Фаррі: «Цей хлопчик стане могутнім батьком цілого народу». Фарра дав синові ім’я Аврам.
